Щось не подобається мені ця тенденція:
1) Російський наступ на Мар’їнку без якогось логічного продовження.
2) Речник Путіна Пєсков ставить під сумнів реалістичність виконання «мінських домовленостей» після бою за Мар’їнку.
3) Авторка псевдооб’єктивного звіту про Російсько-Грузинську війну 2008 року (який не дав відповіді на питання по суті чим фактично вигородив російського агресора) виходить із «мінського процесу».
Усе це вписується у єдину логіку зриву Мінска-2. Російського зриву…
Ні, я звичайно не вважаю «мінські угоди» справедливими щодо України, а «Комплекс заходів» із їх виконання реалістичним. Я просто думаю, що буде далі, якщо Кремль самостійно виходить з існуючого формату домовленостей, затвердженого, до речі, Радбезом ООН за участі самої РФ.
З одного боку, питання санкцій і глибшого втручання Заходу у нашу війну прив’язане до виконання «Мінська-2». Можливо, розуміючи, що це не вдасться, Кремль просто заздалегідь перевертає шахову дошку з усіма фігурами…
А можливо, це лише початок якогось нового військового безумства на Донбасі аби нав’язати нам і Заходу Мінськ-3. Щось типу «План-графік з виконання Комлексу заходів з реалізації Мінських домовленостей». Будуть створювати «нову військово-політичну реальність»…
А хамською поведінкою, яка начебто засмутила Тельявіні, міг відзначитися саме новий російський представник у Тристоронній групі - Кульахмєтов. Була інформація, що це саме він покинув стіл переговорів саме напередодні штурму Мар'їнки. Ось так.