Закарпаття: Анатомія контрабанди

Це не просто маленька Швейцарія, місце найкращих мінеральних вод, вина та баз відпочинку. Закарпаття – це контрабанда сигарет. Цим займались практично всі керівники та бандитські авторитети всіх часів незалежної України. Цим займається частина цивільного населення вздовж кордону та частина підприємців та підприємств – «граница рядом».

Як це відбувається сьогодні? Практично так само, але є нюанси.

Вивоязть та ввозять практично все, але візьмем сигарети

Методи вивозу сигарет настільки розманітні, що можна писати детективні романи та оповіданя: просто в сумці, за пазухою, в багажнику, в схованках авто, через річку на канаті, через річку вбрід, дельтапланами, літачками, потягами, автобусами, фурами, вагонами і так далі.

Скільки заробляють? Дуже багато. У нас ціна акцизу на сигарети 0,8 євро, а в Європі 5 євро – у 6 раз різниця. Якщо взяти собівартість виготовлення – то теж в рази менша. Приблизно заробіток на одній фурі в логістичному ланцюжку від України до Італії (наприклад) складає від 500 тис євро до 1 млн євро. Заробляють усі. Об’єма поставок через усі митні переходи не знає ніхто – це млрд. євро в рік.

Вся боротьба з контрабандою в Україні починалася і закінчувалася на кордоні і зводилася до перерозподілу потоків між СБУ та митницею, між політичними партіями по квоті яких призначили силовика та прем’єром, між місцевими бандючками типу Ланьо та місцевими царьками типу Балога і так далі. Всі звіти складалися на основі «схоплених циганів» на кордоні які везли пару блоків і за це всі СБУ-шники, митники та прикордонники отримували звання та чергові нагороди.

Задача усіх місцевих посіпак – забезпечити коридор на місцях – типу "смотрящі", не більше. Організація усього потоку була в Києві і….Тернополі.  Так саме у файне місто Тернопіль ведуть багато струмочків потужної річки контрабанди сигарет.

Але боротьба з контрабандою ніколи не виходила на розуміння того, ЗВІДКИ виходить струмки, які перетворюються у глибоку річку ярдів євро по кишенях чиновників та силовиків.

Як будується ринок виробництва цигарок?

Все дуже просто: виробник закупляє сировину за кордоном і в Україні, виробляє сигарети і продає все дистриб'ютору (ам).

Все, типу, контролюється і все прозоро.

Але.

Дистриб'ютор - компанія, яку практично важко проконтролювати

Виробника, який має якісну схему виробництва – важко проконтролювати. Але якщо там є ще й  різні давальницькі схеми - то і годі. Все "розсосеться" в операційних видатках.

Якщо проаналізувати схему побудови в Україні хоча б найпопулярнішої міжнародної марки Мальборо (як приклад), то ви побачите дуже цікаві нюанси:

До 2008 року виробник сигарет Philip Morris (як і більшість мжнародних виробників сигарет в Україні)  у Харкові мав свого часу декількох дистриб'юторів та оптовиків, які продавали сигарети по всій Україні. Всім відомий Балога зі своєю «Барвою» теж був у їх числі і якісно «заробив» на контрабанді цих цигарок в Європу. Це ж саме зробив і інший дистриб'ютор з волині «Волиньтабак» Сухомлин Олександр. Те ж зробили і деякі Львівські оптовики та дистриб'ютори, одеські Кауфмани, всі хто міг та мав доступ.

Але…

В якийсь час, на міжнародну компанію приходять нові менеджери по ротації і народжується нова схема.

В Україну приходить монополіст Кремля (у партнерстві з паном Гундяєвим, який всі свої капітали підняв на імпорту-експорту "без кордонів" акцизних товарів, а найбільше на цигарках) – компанія МЕГАПОЛІС (http://www.gkm.ru/). На той момент ця компанія закінчила консолідацію сигаретного ринку Росії і пішла в регіони (так вони кажуть про всі пострадянські республіки до цих пір). Свій офіс компанія відкриває не в Києві, а у файному місті Тернополі, називає себе "Мегаполіс- Україна" і скупає всіх дистриб'юторів сигарет в Україні за короткий час. Оборот компанії на сьогодні тільки по цигарках більш як 1 млрд євро на рік.

Консолідація ринку дистрибуції сигарет закінчилась. Далі побудова сірої схеми  - це робота з сірим імпортом сировини/сигарет та побудова роботи сірих схем всередині країни. Виробнику, (а тим більше з таким іменем як Philip Morris), не личить "попадатися" на сірому. Основне - мати лояльного керівника цієї компанії. Для цього необхідно написати цілу додаткову статтю про лобіюванню «лояльних» до "Мегаполіса" (читайте і розумійте далі Кремля і Путіна) керівників компаній підакцизних товарів як в РФ так і в Україні. Всю роль "криші" та організації всіх схем взяла на себе компанія Мегаполіс-Україна з її російським та проросійським менеджментом. (А як же ж! У Тернополі одні ж патріоти!!! Ага).

Отак за короткий час компанія Мегаполіс-Україна налагодила всі схеми. До пори до часу все контролювалось з Москви, але після Революції Гідності, у зв’язку з посиленням контролю за грошовими потоками з РФ, постало питання: «Кто будет смотрящим в Украине за потоками?». Судячи по всьому, після «сходняка» та певних кремлівських маніпуляцій вибір впав на «Бориску». це виходить з того, що основним фінансовим партнером компанії Мегаполіс – Україна став банк Бориса Кауфмана - Платінум. Фактично, гроші Бориса у вигляді кредиту та інших інструментів котролюють есь бізнес Мегаполісу, то це дає право зробити висновки, що контроль потоків компанії віддано йому. Щоб тема була повністю замкнута на «своїх», з недавніх пір Фірташ в Платінум банк дає свого посіпаку та злодія, (а до недавнього голову правління Надра банк) – пана Зінькова. Ще зовсім недавно він щотижня літав у відень рапортувати як там гроші Фірташа крадуться і виводяться з Надри. Тепер він буде рапортувати, як ідуть потоки від Мегаполіса та контрабанди через Платінум.

"Бориска" - хлопець битий і брат у нього є ще битіший, тому почали, мабуть, вони потрохи відбудовувати свої старі зв’язки. Звичайно це буде супроводжуватись заміною "агентів" і "смотрящих на місцях" та своїх.

Раніше, (як сказав сьогоднішній губернатор Закарпаття), потоки переділялися "тихо і законно". Це було раніше, тому що не було стільки зброї та «добровольців», які готові "помогти". В принципі Кемлю байдуже, хто там на місцях буде кришувати логістику і хто і як перестріляє один одного. Все одно гроші прийдуть в один "карман", а також головне, щоб "смотрящі" виконували і політичні задачі. Тим більше за фінансування політичних задач платить пересічний громадянин, купуючи цигарки та допомагаючи їх контрабанді в Європу. Звичайно, що суб'єктивний аналіз потоків сигарет має ще і інші схеми потоків і імпорту з Білорусі і інших країн, де існують свої "смотрящі", але сьогоднішня ситуація в Закарпатті явно була невигідна тим людям, які фінансують все це. Як сказав класик "Аннушка разлила масло...".

От і зрозумійте, чому війни у Закарпатті і де і з ким треба воювати насправді.