Куди там до Клави та її коханців - жирних гусаків з набитими грішми кишенями. Часу немає, бо ж треба обговорити всіх кандидатів.
- Ой, дивись, Мілько! Який патріот. А як файно говорить: так по-нашому - з матом. А куди без нього? Сказав і зразу усі усе зрозуміли.
- Ага, дивись, яка вишиванка. Каже, що жінка вишила, бо сильно любить.
- Ото ще й сім'янин і армії допомогає. Файно, файно...а, що інші?
- Тоже - патріоти. Всі у вишиванках під національними стягами і один одного називають лєцтними словами. А виборцям обіцяють золоті гори.
- Ото вже будемо жити - патріот на патріоті. І всі такі "наші": Один з вилами, другий взяв кочергу й стоїть біля печі. А отой не виліз ще з Совєцкого Союзу, то серпом розмахує.
Тут не витримав пан Омелян - інтелектуал з сусіднього будинку і втрутився в розмову: "Дурять, вас, мої бабусі. Одягли вишиванки, щоб сподобатись. Це зараз модно! Допомогають армії - зміна тенденції підкупу виборців. Колись вам роздавали гречку перед виборами, а тепер солдатам, щоб викликати у вас відчуття вдячності і отримати ваш голос. Поливають один одного брудом, щоб на фоні іншого - виглядати хорошим. А обіцяють і красномовно говорять з колоритом, щоб голови заморочити й пролізти до кормушки".
На мить замовк, а потім додав:"Заглядайте в очі, бо це дзеркало душі. Заглядайте на діло, бо це найкраще характеризує кандидата. І буде файно.."
Сусідки покліпали очима, щось прошепотали і затихли. А тут й Клава з багатим кавалєром. А там знову вибори, вибори, вибори на..
Ніна Тимків, політолог