Герой чи дезертир

Днями розпочався гучний судовий процес над командиром 5-го батальйону територіальної оборони "Прикарпаття", що викликало жваве обговорення місцевої громади.

Віталію Комару інкримінують дезертирство, непокору та бездіяльність.Його батальйон роблять винуватцем у винекненні Іловайського котла, мотивуючи тим. що особовий склад батальйону " Прикарпаття" самовільно покинув зону бойових дій і повернувся до місця постійної дислокації в Івано-Франківській області.

З правової точки зору - це дезертирство за яке, передбачено законом позбавлення волі до десяти років.При запровадженому військовому стані у країні - розстріл на місці.

Але у цій справі є й інша сторона медалі, яка демонструє абсурдність дій керівництва країни.

Перше. Громада Іванофранківщини, мабуть, вже була вхрипла від того галасування про необхідність надання  військової техніки батальйону "Прикарпаття".Отримали ж хлопці 70 бронежелетів на 300 вояків, один БРДМ і жовті шкільні автобуси. А тим часом така необхідна їм техніка рухалась колоною центром Києва під час репетиції параду до дня Незалежності.

Рік пізніше колона військової техніки рухалась з м.Стрий на Мукачево.Батальйон "Прикарпаття" ж  поставили охороняти правий фланг наших військ ( під час подій у Іловайську) з автоматами та гранатометами проти градів та мінометів.

Друге.Батальйон "Прикарпаття" зіткнувся з тією ж проблемою, що була й у Дебальцево - відсутність зв'язку з командуванням.

Трете. Вибіркова відповідальність військових перед законом.Парадокс у тому, що одним влаштовують "публічне шмагання" за вчинені неправомірні дії, інших. чия провина є набагато більшою - залишають "недоторканими" або обвішують нагородами.

P.S В.Комар на героя явно не тягне, але й поспішати називати його дезертиром - теж не варто.Під Іловайськом було дуже багато моментів про які, воліє мовчати командування.