Вибори 2015: нічого крім аналізу відкритих джерел 16.09.15

Страсті по новим «мордастям», або Вибори 2015

Щоби зрозуміти як пройдуть вибори та робити якісь невдячні прогнози, необхідно повернутися трохи назад. Асаме - до так званих Віденських домовленостей між панами Порошенко П. та Фірташем-Льовочкіним. Не будемо заглиблюватися у деталі, а візьмемо відкриту інформацію: заяви, висновки експертів та журналістів. Ключова фраза «ДОГОВОРНЯКА» у Відні – вся влада в Україні мала розділитися 50/50 між Порошенком та групою Фірташа – Льовочкіна.

Тому, виходячи з цього, всі події розгорталися саме так і всі призначення, всі провокації, вибухи, акції відбувалися саме по цьому сценарію. щоби виконати домовленості. Треба віддати належне Порошенко – він кинув всіх крім Фірташа та Льовочкіна. Тобто, в кругу «пацанів», він - людина слова. Принцип «страх сильныше любові» таки діє.

Другий рік договорняка

Фактаж подій, які, на перший погляд, пройшли повз громадськісьть, але, насправді, є основними щодо ситуації в Україні, на фронті, в політикумі та в діях як української влади так і з боку терористів. І саме цей перебіг подій буде основою у проведенні виборів у місцеві органи влади.

1. Домовленості у Відні

В квітні місяці 2014 році, (та потім у наступні декілька місяців), відбулося декілька зустрічей Порошенка та Кличка з Львочкіним і Фірташем у Відні. Адміністрував зустрічі «патріот» з чорним минулим та вже на той час колишній Голова держінвестагенства Каськів Владислав Володимирович.

Зі слів самого Каськіва В., на закритій нараді одразу після повернення в Україну, в тому ж таки квітні 2014 року, у постійному місці (Карібіан клаб): на зустрічі у Відні відбулися певні домовленості на яких Фірташ з Львочкіним брали на себе певні зобов’язання:

- по частковому фінансуванню передвиборчої компанії Порошенка (через проект Льовочкіна – партія Удар).

- по допомозі в питаннях стримування агресії та підтримки зі сторони політикуму Партії Регіонів під час виборів, тим самим даючи можливість стати президентом на виборах у травні 2014 року,

а навзаєм, Порошенко:

- включає в свій блок партію Удар Кличка, в якому Льовочкін ставить своїх людей на ключові позиції: партійні та господарські;

- віддає йому Київ та ряд міст мільйонників,

- а головнене – не чіпає кримінальними переслідуваннями Льовочкіна та його людей;

- по Фірташу: всіляко намагається допомогти, (не видаючи інформацію та «гальмуючи» передачу документів ФБР), щодо його екстрадиції в США.

Зі слів того ж таки Каськіва, гарантом даних домовленостей, а саме людиною, яка повинна реалізувати практично всі ці домовленості на практиці та контролювати ситуацію зі сторони Фірташа-Львочкіна став Наливайченко В. Також, зі слів Каськіва, Наливайченко стає «кришою» та гарантом недоторканності зі сторони активістів і повернення більшості людей з оточення Львочкіна в Україну. Фактів, які підтверджують ці дані достатньо у відкритих джерелах та інших виданнях.

2. Повернення в країну. Розстановка своїх людей

Адміністратором всіх дій та PR-менеджером групи Фірташа- Льовочкіна  в Україні стає Каськів В. Звичайно, що Владиславу таке призначення не просто лестило - це його підняло на вершину влади, (пацани у вигнані і тепер від нього тут усьо залежить). Це було вирішено на Віденській зустрічі. Каськів та інші люди які залишилися в Україні, (такі як горе керівник Надра банку – пан Зіньков), наприклад), постійно звітують перед Фірташем. Про що свідчать його періодичні польоти туди, у Відень.

В функції Каськіва починає входити, (з того, що він говорив особисто під час своїх постійних нічних оргій та гулянь, і про що розповідало його оточення):

- формування іміджу для групи яка відстоює інтереси Фірташа-Льовочкіна;

- координація роботи провокацій зі сторони журналістів, власних політологів (наприклад Сергій Таран (по сумісництву зять Каськіва) – на зарплаті у В. Каськіва);

- створення бойового підрозділу для вирішення силових питань та захисту. Для цього Мельничук С. сворює «Айдар», куди набирають патріотів, які і не підозрюють, в яку м’ясорубку їх відправлять.

- консолідація навколо себе незадоволених діями нового уряду та президента, використовуючи патріотичні гасла типу: «У владі всі зрадники».

- фінансування провокацій, виборів, опальних та скандальних журналістів.

Безпеку, (тобто контроль за кримінальними справами, які так чи інакше виникатимуть по переслідуванням проти Каськіва та оточення), організовує Наливаченко та лояльні люди в ГПУ, МВС, серед них куми Порошенка (Юрій Стець) та інші.

- охорона всіх кандитадів від партії Ляшка та Опозиційного блоку під час виборів. У телефоні Каськіва Наливайченко В. записаний як «Валя». Так він його називав і в своєму близькому оточенні.

Після повернення в Україну Каськів активно включається в роботу, ставлячи завдання своїм політологам, журналістам, організовуючи і фінансуючи їх виступи у різних ЗМІ. Паралельно, по завданню Льовочкіна, починає створювати свою армію.

Також важливим питанням у Каськіва стоїть закриття всіх своїх гріхів по відмиванню державних коштів, під час перебування на посаді голови Нацагентства з інвестицій. Загальна сума, яка пройшла та відмита через Каськіва, - зі слів, - складала близько 2 млрд. Для цього лобіюється на посаду своя людина – Сергій Євтушенко, якому ставиться завдання подати в суди на всі компанії, яким видані державні кошти і успішно програти ці суди. Що і було зроблено. (Всі компанії, які отримували кошти від Нацагентства були у власності Каськіва і створювалися Шутом Олександром). Також, завдання не проводити аудити у ДІК (державна інвестиційна компанія) і зачистка документації. За це Євтушенко отримує доплати від Каськіва.

Для створення своєї армії починається проект «Айдар». Координатором та комунікатором в цій справі виступає Мірошніченко Дмитро. Командиром Айдару стає нікому невідомий Мельничук Сергій, але вже «засвічений» по кримінальних справах. До Айдару збираються в управління всі, хто раніше працював на Укроборонбуд - організації яка контралювалася МО Лебєдєвим та Юрієм Іванющенко (Єнакієвським) та в якій разом вони заробляли кошти.

Маючи значний досвід по влаштуванню провокацій, побиттю людей, їх зникненню, поставках кримінальним елементам зброї люди Каськіва швидко справляються з задачами.

З допомогою Айдара починають паралельно "віджиматися" підприємства та братися під контроль родовища бурштину, води, нафтопереробки. За декілька місяців їх «роботи» віджато більше 50!!! підприємств, включаючи бурштинові копанки. Всі підприємства охороняються озброєними бійцями з емблемами Айдар та їх «героїчним» командиром – Сергієм Граб.

Всі кримінальні справи, які велись проти Каськіва, "підвисають", будьякі спроби працівників: УБОЗ, МВС, СБУ просунути їх, гальмуються тодішнім керівництвом МВС, СБУ та ГПУ.

Одночасно Льовочкін розставляє свої людей через партію Удар на багато ключових місць:

- Новіков – першим замом Кличка;

- Юрій Гусєв від Удару – вже виконуючий обов’язки МО;

- Народний депутат від Удару Карпунцов В. – ГПУ, та Ярема як мігли - «помагали»;

- Народний депутат Романюк Р.С. від Удару – закриває питання з суддями:

- Серпокрилов В. – радник Нардепа від БПП, і т.д.;

- Сергій Таран – активний патріотичний політолог та зять;

- С. Євтушенко та гоп компанія ПОРИ – Нацагенство.

МВС – практично весь керівний склад сидить на зарплатиті у Львовчкіна і протягом 30 хвилин доповідає про всі ключові рішення.

Права рука по створенню всіх «відмивочних схем» – Шут Сергій – в компанії ДІК (державна інвестиційна компанія) разом зі своїм бухгалтером Павленко А.П.. Відомий сепаратист та юрист Стєпанов Олександр (який вміло готував відділення Криму разом зі своїм батьком Степановим Валерієм – одним з керівників Криму) – проводять документальні та юридичні зачистки. Це їм вдається за гроші і корупційні дії.

3. Вибори 2014

Перед парламентськими виборами Фірташ-Львочкін призначають Каськіва начальником штабу по групі проектів: партія Ляшка, Опозиційний блок. На це виділяється 300 млн. 30 млн Каськів успішно краде і оголошує (по п’яні) в кругу Льовочкіна, що вже готовий йти на пенсію, так як заробив достатньо. Останнього така заява "напрягла".

На їхню думку – вибори проходять вдало, за що всі учасники отримують подяки від «Віденського полоненого» Фірташа та Льовочкіна.

4. Фінансування сепаратистів та підрив боєздатності МО

Основний зв'язок тримається з керівництвом ЛНР, так як історично як Мірошніченко (його товариш по ПОРІ – Сєрпокрилов) так і Мельничук зі своїми заступниками Граб – родом/довгий час проживали у Луганську.

Є свідчення, що неодноразово і Мельничук виїжджав у Луганськ на якісь таємні зустрічі.

Паралельно Мельничук, Граб з Мірошниченко налагоджують бізнес по збуту вкраденого ГСМ та «віджатого» на сході майна, зброї як у Києві так і на заході країни. Так у Закарпатті через свої заправки, які куплені за гроші Каськіва, Мірошніченко налагоджує збут нелегально добутого топлива (Воловецький, Міжгірський райони). Тільки соляри через них пройшло більше 500 тон. Незважаючи, що податкова двічі накривала ті заправки, вони відкупаються хабарями.

Всіх, хто якось починає заважати, люди Каськіва починають або душити силовим методом (погрози, переслідування, шантаж), підключають через Карпунцова В., Романюка Р. і МВС, ГПУ, а на передовій – просто убивають.

Доказами даної інформації може бути те, що всі захвати підприємств та підприємців відбувались  під керівництвом працівників ГСУ МВС або безпосередньо людей Каськіва і так званого Айдар 02.

5. Групи по інтересам

1. Звичайно, що Медведчук нікуда не дівся і є найвпливовішим з точки зору тиску на владу та зав’язків з Кремлем.

Про всі домовленості у Відні йому відомо, більшість з них його влаштовує, так як у цього пана і його «українського вибору» одна ціль – "Як би ви не ділили б владу всередині в Україні, вся ця влада буде підпорядкована мені і моєму куму в Кремлі". Будучи людиною достатньо жорстокою і мстивою, він пішов "у тінь", почав будувати свій сценарій підпорядкування всіх під себе через Мінськ.

2. Коломойський грає ключову роль патріота. Йому не світить місце кума карлика в Кремлі і в нього свої інтереси в нафті, тому фінансування патріотизму дуже добре відводить увагу від "дерибану" бюджету та грошей від нафти.

3. Група Юлії Тимошенко поки в ауті. В неї є свої цілі – президентство і гроші, тому інше її не цікавить. Вона досягнула певних домовленостей з Порошенко, з Медведчуком і стала вичікувати.

4. Визрівши до українських масштабів львівська Самопоміч, взявши гроші у Коломойського, тим самим потрапила у халепу. Садовий навіть свій будинок в жертву приніс. Але невдалі постріли з гранатомета тільки розсмішили публіку і на рейтинг це не вплинуло. Це зовсім не означає, що він відмовився від амбіцій прем’єрства.

5. Всі інші групи таким чи іншим шляхом почали бігати між цими ключовими спонсорами, махаючи перед спонсорами своїм електоратом і підбурюючи свій електорат беззмістовними гаслами.

6. Шухер чи просто спроба розкачати країну та підштовхнути до громадянської війни

Каськів по завданню Фірташа-Льовочкіна розвертає мережу підготовки перевороту за допомогою Мельничука і силового підрозділу Айдар:

- Спроба захоплення вертолітної площадки – репетиція;

- Спроба захвату МО;

- Спроба захвату АП з «батальйонним братством» - невдала, так як виступ на майдані не зібрав достатньо прихильників (планували підключити Київський легіон, так як на той же час був запланований їх мітинг на Майдані в Києві, але С. Стеценко різко засудив їх дії та відмовився їх підтримувати);

- Зрив мобілізації;

- Захоплення комбатом Мельничуком С. м. Щастя під гаслом «У МО всі зрадники і ми самі будемо боронити Україну»;

- В кінці лютого у Відні проходить нарада, яку організовує Фірташ та Льовочкін. Присутні – керіники бізнесів – завдання – фінансування майбутніх виборів та злив частини активів в Україні.

- На початку березня у Відні Фрташ організовує публічний захід – реформація України на якому оголошує створення агенції з проведення реформ в Україні. Завуальована ціль – злив своїх активів в Україні та показати іншу «картинку» заходу і врятуватися таким чином від ФБР.

Медведчук підходить до справ досконаліше і всі дії «клоунів» Льовочкіна вважає не більше ніж аматорством. Є певні думки експертів, що більшість вибухів у Києві - справа рук саме його. Ціль - показати, що нова влада не справляється з ситуацією і зменшити рейтинги існуючим клоунам у владі  -  «від мене тут все залежить». Тому він не втручається в «ігри» Львочкіна. Але, практично контролює все, що той виробляє, бо знає основний «коньок» Сергія – тихенько злити всіх і домовитися з тим, хто перемагає.

Кульмінація -  вибори 2015: «Народ нічого не вирішує» (А. Яценюк)

Практично, для того щоб виконати Віденські домовленості та остатися в дружніх стосунках і з ДержДепом США, і з Медведчуком (читай Путіним), зроблено багато:

- Провалена люстрація;

- Ані один з минулих та чинних великопосадовців не сів за розкрадання (навіть такий «прищ корупції» як Каськів і той досягнув домовленостей з Порошенком. Злиті всі справи в ГПУ);

- Ніхто не відповів за розстріл людей – все Наливайченко списав на Путіна;

- Більшість законів по реформах провалені, про що говорилось всіма міжнародними високими чпосадовцями на Ялтинському форумі у 2014 році і в 2015 році;

- Корупціонери всі остались при своєму і на своєму. Ба, навіть, керівник ДУСі – Кравець і той повернувся в країну і пахне.

- Закон про вибори у такій формі що дозволяє балотуватись тільки від партій. А партії практично всі «карманні».

- Конституційна реформа як всі інші написана в двох екземплярах: один для лохів (читай населення України), а другий – це той що буде зареєстрований.

- Грузини, литовці та американці біля влади, але зробити у цій круговій корупційній машині самостійно нічого не можуть, так як вся законотворча діяльність практично провалена.

- Льовочкін таки «впав» під Порошенка, щоб взяти 50% влади на цих виборах.

- Порошенку прийшлося «побити горшки» з Юлією і злити всемогутнього Яценюка. Яценюк таки взяв своє і в образі з мільярдом не залишиться.

Медведчук вирішив показати хто в хаті господар і продовжив свою вдалу гру через Тягнибока – просто «бомбанув» Раду (є інсайдерська інформація, що проект Медведчука «Свобода Тягнибока» входить у свою активну фазу. Олег зустрівся за місяць до подій під ВР з Медведчуком і вони обговорили всі фінансові «витрати»). Підтвердженням цього є заява Ю.Т. (вірної соратниці «українського вибору»), що вона іде на вибори із "Свободою". Щоправда, при цьому, їй когось доведеться принести у жертву. Мабуть це буде кандидат у мери Києва. Залишилося ще Ярошу підписати якусь «фількіну грамоту» з Тягнибоком і злити весь національний рух в яму.

І дійсно – залишився місяць до виборів, а опитування показують, що значна частина населення так і не визначилась «за кого бігти». Більшість населення вважає, що прийде до влади (читай до корита) нове личко і «зробить щастя». Як правило, нові обличчя нагадують більше свинячі рила з «планом» в зубах та «новою ерою» в очах.

В чому ж тоді цей український вибір:

- Медведчука та його проекти???

- БПП – Удар – ОпоБлок та їх проекти???

- Коломойський та його проекти???

- Юля та її козачки???

- Інші.

Зверніть увагу на одну дуже цікаву деталь: практично ні в однієї політичної партії немає чіткої концепції розвитку Української нації. Є лише «лідери», які мають змінені прізвища та якісь «поганяла». Всі лідери прагнуть одного – безмежної влади та грошей. На Ялтинському форумі 2015 іноземці високопосадовці вже відверто (але дуже інтелігентно) кажуть – українці ліниві і чекають, що за них хтось прийде і зробить їм рай.

Одне забули – рабів до Раю не пускають.