Українське кривосуддя і вбивство Артема Приходька

Протягом останнього тижня у справі вбивства ветерана АТО Артема Приходька міліціонери зі Святошинського райвідділку на публіку виходили двічі. Вперше - у неділю на Майдані. На днях - зібрали пресу і усіх зацікавлених у себе в райвідділку. Нова тактика - міліція тепер боротиметься зі злочинністю прес-конференціями? А час іде... І за цей час начальник райвідділку Ігор Кучма та начальник відділення слідчого відділу Богдан Замула на запитання по суті не відповіли і нічого нового не сказали!

Кучма озвучив на публіку свій мобільний телефон, але на дзвінки не відповідає. Виходить так, що громадськість, зокрема, побратими Артема Приходька, знають чи не більше за міліцію. Ми не сумніваємося, що й міліціонери достатньо поінформовані. Адже фігуранти справи давно відомі у кримінальному світі. Питання у тому, що міліція з відомою їй інформацією не робить нічого, залишаючи час підозрюваним утекти або назбирати грошей для роздачі хабарів.

Отже, розшукуються особи, яким висунуто підозру у вчиненні злочинів - Артур Бірюк та Євген Корнейко. Бірюк, вірогідно, був лідером та організатором угруповування.

Артур Бірюк, фото з ВКонтакту

Слово "бірюк" означає вовка або вовка-одинака. Стріляв з двох пістолетів. Корнейко на автомобілі наїхав на Артема Приходька і протягнув його 300 метрів, спричинивши смерть. Розшукується автомобіль - знаряддя убивства: Audi A6 Avant, зеленого кольору, 1996 року випуску. Номер 2045 КА (державний реєстраційний номер старого взірця). Такий автомобіль - це Ауді з кузовом універсал, трохи вище піднятий над поверхнею землі для кращої прохідності. Авто не належить фігурантам справи, але є важливим доказом у ній. Шукаємо разом!

Як у цьому випадку спрацювали наші правоохоронні органи, юстиція та правосуддя? На місці події поліцейські крім як бігти за авто, на якому вчинили злочин, не вжила заходів для затримання злочинців. Зброю не застосували, хоча мали на це усі підстави - стріляти якщо не на ураження, то хоча б пошкодити авто. Для чого поліцейським видають зброю? Для чого така поліція, якщо вона може хіба бомжів лякати. Та й то не кожного. Друзі розповідають, як на Ленінградській площі поліція не змогла дати раду п'яному і голому бомжу і залишила ситуацію на такому от "статусі кво". Через добу після злочину і невдалого переслідування ні у поліції, ні у міліції не було орієнтування для затримання підозрюваних. А під самим Святошинським райвідділком міліції на дошці, де розвішені фото розшукуваних, портретів Бірюка та Корнейка через 10 днів після злочину теж не було.

Твітер Артура Бірюка

І "найвеселіше" у цій історії - Бірюк, суддя і українське кривосуддя. У чоловіка 1989 року народження три судимості - у 2006, 2008 та 2014 роках. Вирок щодо третьої справи виносився після перемоги Майдану, 29 травня 2014 року. І після скоєння двох злочинів, після порушення умов іспитового строку у попередньому випадку, суддя Святошинського суду Валентина Новик виносить вирок і дає Бірюку ще один строк - умовно! Це - за скоєння тяжкого злочину. У червні 2006 року Бірюку дали строк за ст. 186 ч. 2, 190 ч. 2, 70, 75 КК України і присудили до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Ці статті - це грабіж. Тобто не крадіжка кишенькова чи з влізанням втіхаря до чиєїсь хати крізь кватирку. А пограбування у публічному місці. Грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинений повторно, або за попередньою змовою групою осіб - це 4 або шість років тюрми. Святошинський суд обрав найслабшу санкцію і наклав її умовно. При тому, що у був ще злочин за ст. 190 - шахрайство. І знову не просте, а вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому.

У березні 2008 року Бірюк "зривається" і отримує за ст. 296 ч. 4, 71 ч. 1 КК України 5 років позбавлення волі. Але його звільняють з місць позбавлення волі 18.04.2011 р. на підставі рішення Шосткінського районного суду Сумської області в силу ст. 81 КК України умовно достроково з не відбутим строком покарання більш як півтора року. 29 травня 2014 року Бірюка суддя Святошинського суду засуджує за злочини, передбачені ч. 2 ст. 189; ч. 4 ст. 296 КК України. Це - хуліганство і вимагання. Частина 4 "хуліганки" - справа не проста. Як бачимо, Бірюк йде по цій статті уже вдруге. Це хуліганство, вчинене повторно або із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Карається таке позбавленням волі на строк від 3 до 7 років. Ну а стаття 189 - це рекет.

Ви думали, що рекет залишився у "темних 90х"? Ан ні! Частина друга обтяжена за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому. І що робить добра суддя Святошинського суду Новик Валентина Петрівна? Правильно, присуджує Бірюку строк умовний! Щоб злочинець міг вийти, зібрати навколо себе шайку на районі, зайнятися, як кажуть місцеві, перепродажем наркоти, віджатої ментами у менш удатних наркоманів. Постріляти серед ночі з невстановленої, як кажуть міліціонери, зброї. І зчинити конфлікт з воїнами АТО, в результаті якого вбито Артема Приходька.

Я не правник і не знаю усіх нюансів законодавства та судочинства. Але коли у Грузії взялися за викорінення злочинності, то там законодавство не лібералізували, а навпаки, вияснили найбільш поширені та небезпечні злочини і садили за них в тюрму. Садили невідворотно. Сісти можна було за пронесення сім-карти до мобілки засудженому у тюрму. У нас же ж не тільки лібералізація у тюрмах процвітає, але й за новітніми нормами КПК поки злочинця затримаєш, він має часу п'ять разів з країни втекти. Чи це нардеп-регіонал, чи це корумпований голова адмінсуду. Чи це шеф підворотенної шайки. А ще - менти і судді.

Якщо ти за Януковича дослужився до підполковника, то після Майдану кращим не станеш. Зв'язки зі злочинним світом, старі схеми всередині міліції є запорукою того, що такий спеціаліст буде обороняти систему, а не захищати законність. Виникає питання і до міліціонерів, які розслідували справи Бірюка, і до прокурорів, які виступали державними обвинувачами у судах. Як так вони готували справи, що бандит отримував найм'якші з можливих вироків. Святошинські міліціонери прізвища слідчих по справах Бірюка не надали. А цікаво було б дізнатися, хто так "професійно" відпрацював.

Суддя Валентина Новик - з сайту Закон і Бізнес

Ну і судді - наше все. За президентства В.Ющенка і прем'єрства ЮліїТимошенко, Валентина Новик працювавла заввідділом у Секретаріаті Кабміну. У серпні 2013 року суддя Новик В.П. отримала призначення на посаду судді Святошинського суду безстроково. Згодом пані Новик самовисунулася до Ради суддів України. А вже у березні 2015 Вища кваліфікаційна комісія суддів мала вирішити, чи відкривати щодо судді Новик дисциплінарну справу. Мені не відомо, чи й далі чинить суд В.Новик. Але змичку міліції зі злочинністю, суду з міліцією, влади зі всіма на купу час ламати! На зустрічі з міліцейським керівництвом Святошинського району була присутня мама Артема Приходька, Ірина Василівна. Вона запитала у начальників, чи так само довго вони б шукали давно відомих їм злочинців, якби було, не дай Боже, вбито їхніх синів. Запитання риторичне. Тільки Ірина Василівна знає, як важко воно їй далося. 

Володимир Кухар, офіцер резерву ЗСУ, громадський діяч