Гризломатія або "Борт Ріббентропа над Москвою"

Гризлов, - безумовно, військовий злочинець такого ж порядку, як і ті, котрі сиділи на лаві підсудніх на Нюрнберзькому процесі, на якому за вироком Міжнародного трибуналу були повішені.

Гризлов, - безумовно, військовий злочинець такого ж порядку, як і ті, котрі сиділи на лаві підсудніх на Нюрнберзькому процесі,  на якому за вироком  Міжнародного трибуналу були повішені.

Гризлов, як однокласник "кремлівського Гімлера" Патрушева і член Ради безпеки Росії, яка розв”язала війну проти України, в самій Україні не може сприйматися інакше, як Ріббентроп у попередній війні на нашій землі між Німеччиною і СРСР.

Однак, посланець Гітлера Ріббентроп прилітав у Москву та обнімався зі Сталіним напередодні війни, а тут -  Гризлов прилетів у Київ, як посланець Кремля посеред війни.

Що означає уся ця гризломатія? Передовсім, по суті, нічого нового, оскільки дипломатія гризунів, тобто таємні від суспільства сепаратні переговори ведуться постійно між Москвою і Києвом. Сталін також не втомлювався вийти на Гітлера через болгарського православного короля, однак, німецький фюрер брутально інгорував простягнуту руку кремлівського генералісімуса.

А зара -  війна війною, а "братерський" діалог з окупантом, примітивно закомуфльований патріотичною риторикою, не припинявся з першої хвилини окупації України Росією.

Журналіст Наєм вичислив першого відвідувача президентського кабінету на Банковій у 2014 році. Цим першовідкривачем дверей нового режиму став Медведчук.

Формально — громадянин України. Реально — резидент Росії у Києві і альте его агресора Путіна на окупованій ним землі.  Однак, резидент із особливими повноваженнями -  довірена особа хазяїна Кремля, безпосередній комунікатор.

Найкоротший шлях цього зрадливого діалогу: Кремль-Медведчук-Банкова. У закулісні грі саме Медведчук "нарочно" доставляв пошту між двома першими кабінетами воюючих між собою країн. І цей механізм працював постійно і безперебійно.

А тут раптом Гризлов, як комунікатор. У Порошенка — алібі, бо у день приземлення ворожого літака у Борисполі він колядував із галицькими селянами. А функція  публічного ретраслятора було відведено знову Кучмі, роль якого у всьому цьому "мирному процесі"  не більше, ніж декоративна.

Приліт Гризлова може свідчити, що Медведчука злили. Як належить розшифрувати цей месидж зі стану ворога? Варіантів прочитання цього знаку щонайменше два.

Перший, диявол розлюбив свого холуя-кума. Важко повірити, бо Путіна пов'язує із Медведчуком більше, ніж політика, - паталогічна ненависть до України і українців. А ксенофобія -  стійкіша будь-яких ідеологій чи, тим паче, дипломатій.

Друге, Гризлов приїхав не від Путіна. Більше ймовірно, як і небезпідставна і наростаюча  інформація про двірцеві інтриги у Кремлі, які можуть свідчити, що дні Путіна пораховані.

Група заколотників на чолі чи з участю того ж однокласника Гризлова Патрушева передала Києву сигнал: війну проти України розв'язав Путін, але у Кремлі є люди, які готові пожертвувати цим спаленим ферзем і розпочати нові відносини між Києвом і Москвою.

Чи готова Україна перегорнути сторінку, якщо останнім рядком її стане політична кончина Путіна, на якого усе спишуть. От яке запитання мав задати Гризлов у Києві.

І остання деталь, у якій завжди приховується страчений диявол. Вперше у ході війни літак офіційного московського "ріббентропа" сів у цивільному міжнародному аеропорту Бориспіль. Скільки їх сідало до того таємно і на військових аеродромах — невідомо. А тут — демостративно і показово.

 Для кого робилася ця демонстрація? Для головного заокеанського персонажа - для вашингтонського "обкому", санкції якого знімають останні багатомільярдні портки із московської клептократичної гебні. А тут уже й вимольовується не просто символічна роль Кучми, з яким на регулярній основі мають ланч посли США у Києві. Та й потім напрацювання на щорічних буршетах у Ялті та Давосі зятя Пінчука відкривають широкі можливості для дипломатичної комунікації з приводу московских самогризунів.