«Ну наглость! Посягнуть на НАШЕГО Паустовского!
Он что, по-вашему, - малорос?»
Таке миле послання я отримала від пані зі Львова, саме зі Львова.
Право приватизувати письменника має читач: наш чи Ваш автор. Маю нахабність заперечити: «Пані, Паустовський наш, а не Ваш письменник, бо Ви його не читали. А, якби читали, то знали б відповідь самого письменника у повісті «Далекі роки» на Ваше запитання, описуючи факт.
Наприкінці серпня 1911 р. до Києва прибув імператор Микола II із сім'єю та наближеними; цар відвідав Київську гімназію №1.«Я стояв останнім у шерезі, бо був найнижчого зросту в нашому випускному класі. Микола підійшов до мене. Легкий тик посмикував його щоку. Він неуважно поглянув на мене, звично всміхнувся самими очима й запитав: — Як ваше прізвище? Я відповів. — Ви малорос? — запитав Микола. — Так, Ваша величносте, — відповів я. Микола ковзнув по мені нудним поглядом і підійшов до мого сусіда…»
Джерело