Доволі поширеною думкою у нашому суспільстві є думка про відсутність політичної волі у еліти країни для ефективної боротьби з корупцією.Цілком погоджуюсь, бо політична еліта, котра заражена політичною корупціює не може мати бажання на ділі боротись з тим, що сама ж продукує.
Політична корупція - це дітище олігархічно-кланової системи, що появилось на світ у результаті приходу великого бізнесу у велику політику України.
Представники великого бізнесу почали реалізовувати свої прагнення впливати на процеси в Україні, шляхом підкупу політиків та політичних партій.Вони стали їхніми спонсорами, котрі взамін отримували потрібні для них рішення.
Цей момент добре ілюструє виборча кампанія на яку з розмахом витрачаються чималі гроші.Не потрібно бути великим математиком, щоб підрахувати скільки коштує активна реклама на ТБ, концерти "зірок" естради, продуктові набори ( не прямий підкуп виборців) і агітаційні намети, розміщені у центрі міста і таке інше.
Мимоволі розумієш, що вказана офіційна сума, витрачена на передвиборчу кампанію не відповідає дійсності.
Мимоволі розумієш, що вкладені шалені кошти у передвиборчу кампанію обов'язково будуть "відбиті" у владних коридорах.Це перетворилось на бізнес і "розведення лохів", тобто виборців.
Існують набагато менш затратніші способи ведення передвиборчої кампанії, які практично незнайомі українському виборцю.Причина цьому є наявність платформи у політика чи партії, тобто вчинки, що на ділі покращили життя громади.У цьому випадку не потрібно шукати спонсора, за гроші якого, можна купити для себе гарну рекламу.
Ні для кого не є таємницею, що місце у передвиборчому списку партії можна банально купити за певну суму грошей. Тобто, явище торгівлі депутатськими кріслами для нас стало буденністю.
Наївно думати, що людина, котра за гроші пройшла до парламенту буде думати про власний народ. Ні! Вона буде зосереджена на тому як "відбити" вкладені кошти або як їх відпрацювати перед своїм спонсором.
Дивлячись на запущеність цієї проблеми, хочеться повернутись на початок 90-х років, коли про політичну корупцію ще й не чули.
Дуже шкода, що тоді українському виборцю не вистачило клепок у голові, щоб вибрати в достатній кількості тих, хто б реально перешкоджав в Україні олігархічно-кланової системи.