Навіть якщо тренером Збірної України з футболу стане тренер Чемпіонів Європи Фернанду Сантуш, максимальним досягненням збірної буде потрапляння до фінальної стадії та вихід з групи.
З 18 гравців української збірної, які зіграли хоча б 1 хвилину на ЧЄ-2016, лише Євген Коноплянка грає в чемпіонаті Іспанії. Решта 14 гравців представляють український чемпіонат, 2 - російський і 1 - казахський. Тобто лише Коноплянка грає на турнірі, в якому кожен матч команди докладають для перемоги максимумі зусиль.
Через високу конкуренцію гравці команд грою в кожному матчі повинні доводити право виходити в основі. І тому на серйозні турнірі, вони без проблем в кожному матчі показують майстерність, яка вже відточена у важких матчах серйозних чемпіонатів.
До таких топових турнірів можна віднести чемпіонати Англії (в якому грає 26% всіх гравців, що грали на ЧЄ-26), Німеччини (12%), Італія (11%) та Іспанії (6%)
В чемпіонаті ж України командам не потрібно в кожній грі докладати максимальних зусиль, адже бувають матчі, коли і арбітри, і суперники виходять на поле з розумінням результату. Це проблема більшості чемпіонатів пострадянських країн.
Хто платить - той і музику замовляє. В Україні платить невелика кількість власників клубу.
Доходи ж молодих українських футболістів, які грають в Динамо та Шахтарі, близькі, а інколи навіть вище за доходи їх колег з топових чемпіонатів. Для чого тоді їм прагнути в чемпіонат Англії, Німеччини, Франції, Італії або Іспанії, де платять менше, а працювати потрібно значно більше і в кожному матчі?
Тому наша збірна ще довго не зможе на рівних грати зі збірними, гравці яких грають в топових чемпіонатах. Якщо Андрій Шевченко з командою потрапить у фінальну стадію ЧМ-2016 і вийде там з групи - це буде досягнення, за яке потрібно дякувати йому та гравцям.
Для більших досягнень - потрібно подолати корупцію, яка заважає українським клубам в кожному матчі докладати максимум зусиль. Або вже сьогодні масово відправляти 12-14 річних талановитих українських футболістів до європейських чемпіонатів.
Хай там грають і досягають вершин, а в Україну приїжджають захищати честь країни.
Не знаю, який із шляхів є легшим. Напевно, другий.
Джерело