Вимкни звук.
Вимкни зображення.
Не говори.
Не слухай.
Не дивись.
Світ біленьких хат. Світ яблуневих садів. Курчата з індичатами співають пісню про любов.
Але ж... Обама. Клятий бл*дь Барак Хусейнович насрав під ворітьми, розбив дорогу, позаливав помідори, спортив жизнь.
Американці. Все американці. Путін не хуйло, ні разу, нещасна людина, бо американці. Прислали в село хлопця в школу.
- Шпіон навєрно?!
- аякже, канєшно шо шпіон. І ідєодогіческе оружиє. Жувачки привіз.
- Йо, а в нас же ж і жувачок нема
- Ееек то не такі як в нас.
- Та таке, точно ж. Зжував одну і голос америки понімать начнеш.
- От да. Вони сюди чого лізуть? І Обама...
- Обама тоже в Круподеринці приїхав?
- Авжеж шо.
- Давайте поговорим про мистецтво.
- От ти в свойом Києві нічого не бачиш.
- Ну та канєшно, шо б я там бачила.
- Он на лукяновці рошен люди хотіли знести, і шо? Постріляли людей.
- Насмерть?
- та вобще.
- Йо, а коли?
- та вчора.
- Я вчора там була, по цукерки для вас заходила.
- Може то не на тій лукяновці, знаєш їх скільки?
- та канєшно, тих лукяновок в тих києвах завалісь вапще.
- Отож. А ви кажете шо росіяни стріляють. Там оці...
- Обамовці?
- да.
- Тоість не *бучі кац... и, поливали вогнем наших хлопців, а обама? Вашого племінника не чеченці, проти яких ваш син воював, а обама замордували?
- Таню, не матюкайся.
- Вибачте, не буду. От тільки востаннє... ідіть ви к й*баним кац... м. Там мясо вкусне і памідори сладкі.