Хто прийде на місце єврооптимістів

Роздуми на тему PR-атак на антикорупціонерів

Режисерам PR-ударів по молодих реформаторах вдалося посіяти сумнів у антикорупційних лідерах, знизити рейтинги молодих політиків і виграти час.

Однак система ‘’олігархічного консенсусу’’ продовжує ‘’пилити’’ гілку на якій сидить і кожним ‘’відкатом’’ наближати появу інших соціальних сил. Замість приємних на вид антикорупціонерів із європейськими манерами можуть прийти інші сили.

Сергій Лещенко, Світлана Заліщук, Віталій Касько (саме про них зараз люблять писати ЗМІ) були втіленням Євромайдану першої хвилі. Пам’ятаєте милі гасла, теплі термоси з чаєм і віру в ненасильницький тиск на владу?

Удари по їх репутації – це плата ‘’єврооптимістам’’ за їх повільність. За вміння вислухати всіх замість агресивної  чорно-білої риторики – лише таку мову розуміють ‘’рішали’’ та гуру ‘’телефонного менеджменту’’.

Фактично, квартирні скандали - це гра м’язами тих, хто живе у глибокому феодалізмі перед тими, хто вирішив різко стрибнути в світ прав людини та гуманності.

Наступна хвиля активістів буде хвилею ‘’Майдану після 30 листопада’’ – з уже зведеними барикадами, але ще відсутність рішення про перший удар. Наступними прийдуть лідери типу тих, які ставали у перші ряди на Грушевського. 

Олігархи та ті, хто їх підтримують, можуть уміло маніпулювати громадською думкою. За тиждень перетворити представників антикорупційного руху в корупціонерів.

Вкидати в інформпростір інформацію, що боротьба студентів за свої права грає на руку Путіну, а високі тарифи лише допоможуть атлантам розправити плечі.

Проте доти, доки буде розрив між багатими та бідними. Доки єдиною конкурентною перевагою України буде дешева робоча сила. 

Поки дорогі автівки на вулицях Києва дивуватимуть пересічних європейців – доти ми житимемо у перманентному Майдані з усіма його трагічними етапами.

Фото з сайту : nkontrol.org.ua