В очікуванні наступу РФ
Інформація, яку ми оприлюднили на нашому сайті Defense Express (джерела видання повідомили,що начальник генштабу збройних сил Росії Герасимов прибув в район Ізюму Харківської області і може очолити наступ росіян на цьому напрямку) - перевірена. Якщо ми говоримо про те, що начальник генштабу збройних сил Росії буде керувати операцією - це напевно перебільшення. Але в будь-якому разі приїзд такого керівника на територію, де ведуться бойові дії, надзвичайно важливий. Чому? Тому що зараз ми перебуваємо на стадії очікування, що ворог почне широкомасштабний наступ з використанням наземних сил. А що було до цього часу? До цього часу ворог активно "утюжить" наші позиції з використанням артилерії, з використанням авіації, і цей процес йде достатньо тривалий час. Донецька область, Луганська область, Харків потерпають від цієї стратегії використання потужностей тих запасів, які є у РФ. Минулого разу ми говорили про те, що суходільний наступ не починається тому, що ґрунт цьому заважає, зараз там земля трошки підсохла і можна переходити в атаку. Ці найближчі дні є надзвичайно вирішальними. Приїжджає Герасимов. Хто такий Герасимов? Ми пам’ятаємо доктрину Герасимова, - відому гібридну війну, використання зелених чоловічків і гібридні підходи. Але ця доктрина Герасимова насправді отримала по зубах в Україні. Ці підходи абсолютно були неприйнятними, і зараз йдеться про стратегію, яка абсолютно інша. Йдеться про те, що вони зараз накопичили значні сили. Які саме сили? Варто згадати про те, що на сьогодні поблизу Донецької та Луганської областей, на Ізюмському напрямку, який поки що є головним, сконцентрована загалом 85 батальйонно-тактичних груп. На напрямку Ізюму, який підготовлений під цього доблесного генерала Герасимова, сконцентровано 25 БТГ. Це четверта частина усіх військ, які сьогодні підтягнуті на територію України та сконцентровані на вузькому напрямку Ізюму, тобто четверта частина БТГ підтягнута під Ізюм. Нагадаю про Київ. Коли москалі наступали на Київ, у них було всього 17 БТГ на значно ширшому фронті. Зараз земля висохла і вони намагаються по багатьох напрямках - Лиман, Сєвєродонецьк, Слов’янськ - рухатись широким фронтом, але і значною кількістю бронетехніки, всього іншого. Зараз ми перебуваємо в очікуванні цього наступу. Виникає питання: що у нас? Насправді потенціал наших Збройних сил дозволяє захиститися від цих наступів, тому що немає різко вираженої кількісної переваги й за рахунок наших резервів, які можуть бути перекинуті достатньо швидко, у нас є всі підстави для того, аби надавати по зубах російським оркам і зірвати ці плани. Але Герасимов приїхав і його колега - командувач північним округом Олександр Дворніков так само готується до бойових дій. Ми очікуємо найближчим часом розгортання широкомасштабних дій.
Про атаки на острів Зміїний та міст через Дністровський лиман
Ці дві атаки пов’язані. Сьогодні РФ здійснила другий удар по мосту через Дністровський лиман, ми своєю чергою здійснили удар по острову Зміїний. Виявляється, що на острові Зміїний були розташовані командні пункти, які здійснювали, зокрема, розвиток цілей, що відповідали за те, чи дійсно знищений міст через Дністровський лиман. Нам вдалося знищити й командний пункт і підрозділи, які за це відповідали, і підрозділ протиповітряної оборони, який був на острові Зміїний. Це означає, що потенціал можливостей достатньо високий.
Я запитав Олега Каткова, експерта Defense Express, про зразки озброєння, які отримала українська армія від Нідерландів і Німеччини, в чому особливість цієї зброї у порівнянні з тією, що є в української армії, і тією, що є у ворога?
Він пояснив, що Захід і наші союзники накачують нас дуже правильною зброєю, це артилерійські системи, починаючи з гаубиці М 777, потім це "Цезар" і, звісно, ПЗХ 2000 від Нідерландів. Ці всі системи мають дальність більшу ніж рашистські, наприклад, "Мста-С" або "Мста-Б". Якщо рашистська артилерія б'є на 24,7 км і це спеціальним снарядом, то звичайний постріл з гаубиці М777 чи ПЗХ 2000 вже базово звичайним снарядом летить на 30 км. Якщо ж буде використано снаряд, який спеціально призначений для контрбатарейної боротьби, то ми вже отримаємо дальність пострілу 36 км. А взагалі для німецької САУ зафіксовано абсолютний світовий рекорд стрільби зі 155-мм гармати довжиною ствола 52 калібру - це 67 км. Тобто уявіть різницю між відстанню 67 км, на яку б'є німецька САУ, і 24,7, на яку б'є наймасовіша російська "Мста". Це вкрай важливо тому, що наша артилерія отримає вирішальну перевагу, яка дозволяє винищувати всю артилерію РФ, що є в неї у розпорядженні, тобто завдавати такі глибокі удари та на такій відстані від лінії зіткнення, що це паралізує можливість російської артилерії завдавати удари.
Це важливо, бо ми втримали небо, не абсолютно, але РФ не може використовувати авіацію тою мірою, яка дозволяє їй панувати у небі. Кожний день вони втрачають літаки, гелікоптери, в день вони можуть втратити апаратів на 100 млн доларів, і тому вони теж покладаються на артилерію.
Якщо ми винищуємо артилерію у контрбатарейній боротьбі, то тоді можна говорити про досягнення вагомої переваги для будь-яких дій, в тому числі й контрнаступу, і звільнення міст, територій України вже на гарному темпі.
Також Олег розповів про яку кількість цих зразків озброєнь ми можемо говорити
Публічно те, що відомо і можливо проаналізувати, є стовідсоткові точні дані, які стосуються гаубиці М 777 - це 90 одиниць від США, також близько десяти від Канади та Австралії, щодо "Цезарів" - це 12, якщо я не помиляюсь, а що до ПЗХ 2000 - неоголошена кількість. Ми можемо розраховувати, на мій погляд, десь на 12 одиниць, можливо більше, бо у Нідерландів у запасниках приблизно 38 одиниць цієї САУ, за даними Military Balance. Мова може йти про 12 або 18 одиниць. У будь-якому випадку для розуміння, це повноцінний склад артилерійського дивізіону для нашої механізованої бригади, це досить велика кількість. Ми можемо говорити, є приємні моменти відносно натівського 155-мм калібру, а річ у тім, що цей снаряд більший і його ефективність на 10% більша ніж 152-мм. І на знищення типової цілі потрібно менше снарядів, цей снаряд точніший і взагалі кращий.