Пояснює в матеріалі для сайту Еспресо.TV релігійна оглядачка, журналістка телеканалу Еспресо Наталя Стареправо.
Короткий зміст тексту:
Нинішній Папа дотримується принципово нового погляду на Європейський Союз, на відміну від своїх попередників, що можна пояснити кількома обставинами. Передусім ідеться про вплив латиноамериканського середовища, у якому виріс понтифік. А з моменту повномасштабної війни, країни Латинської Америки начебто зберігають нейтралітет у війні Росії проти України. Відтак відмовляються постачати Україні зброю, водночас - переважна більшість держав не наклали на Росію санкції. Так, за цим стоять торгові та політичні відносини між очільниками латиноамериканських країн та держави-агресорки. Щодо понтифіка, то в нього присутнє типове європейське уявлення та міф про велич російської культури. Також все ж існує принцип "позитивного нейтралітету" ватиканської дипломатії. Та навіть Папа не асоціює себе безпосередньо з Європою і пропонує світовій спільноті більш широкий погляд на те, що відбувається у світі.
Фото: reuters
З початку російської агресії в Україні Папа Франциск звернувся із закликами припинити насильство і почати діалог між сторонами. У березні 2016 року понтифік попросив вірян "продовжувати молитися за Україну, яка переживає складний період". Франциск висловив надію, що "всі сторони будуть співпрацювати для подолання непорозумінь і спільної побудови майбутнього нації" і закликав "підтримувати будь-які ініціативи на користь діалогу та згоди".
Історичною подією стала зустріч Папи Франциска з патріархом Російської православної церкви Кірілом 12 лютого 2016 року. Що цікаво, знакова подія відбулася на батьківщині союзників комуністичного режиму - братів Кастро - на Кубі. Її історичність обумовлена тим, що зустріч такого рівня стала першою за всю історію Російської православної і Католицької церков. За підсумками зустрічі патріарх і Папа урочисто підписали спільну декларацію, що складається із 30 пунктів. У ній Папа Франциск визнав уніатську церкву - провальною, однак церковні громади, "які виникли в цих історичних умовах, мають право на існування". Текст декларації містить заклик до миру в Україні зокрема. Особливу увагу в документі приділили примиренню та взаємодії між православними і католиками. Низка українських релігієзнавців та церковних діячів вважали таку угоду неоднозначною і навіть - зрадою щодо українських інтересів.
Фото: reuters
Папа Франциск має вже досвід зустрічей із президентом Путіним, причому тричі. Усі зустрічі були за межами Росії. Жоден сучасний понтифік поки що не здійснював візиту в Росію. Втім у рамках миротворчої місії до Москви таки вдалося приїхати представнику Ватикану. Кардинал Маттео Дзуппі відвідав столицю країни-агресорки наприкінці червня 2023 року, після візиту до Києва. З президентом Путіним чи бодай міністром закордонних справ Лавровим посланцю не вдалося зустрітися. Зате відбулася розмова із кремлівським радником з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим, патріархом РПЦ Кірілом та з дитячою омбудсменкою Львовою-Бєловою, яка має ордер на арешт від Міжнародного кримінального суду у Гаазі за воєнні злочини в Україні. Але про домовленості та результати зустрічі досі не розголошували. Раніше посол України у Ватикані Андрій Юраш наголошував, що всі зусилля українського суспільства та дипломатичного корпусу спрямовані на те, щоби не допустити зустрічі з патріархом Кірілом. За словами посла, у Ватикані досі більшість кліриків дивиться на російських православних діячів крізь рожеві окуляри. Та вихід Папи Франциска на східноазійську площину та спроби діалогувати з представниками диктаторських країн є епохальними в історії сучасного Ватикану.
На початку вересня Папа Франциск відправився до Монголії - країни, де переважає буддизм. А католицька громада є однією з найменших у світі - близько 1400 вірян. Понтифік - перший Папа в історії Ватикану, який відвідав Монголію. Мета візиту - зміцнити двосторонні стосунки між Святим Престолом і цією країною. Під час візиту Папа Римський Франциск закликав до відтворення "монгольського миру", який було встановлено на завойованих Чингісханом землях. За його словами, коли Монгольська імперія поширилася на значну територію, різні народи зуміли "об’єднати свої таланти для спільного розвитку". Після цього понтифік закликав до загального братерства. Чимало істориків вважають Чингісхана винним у загибелі близько 40 млн людей. Припускають, що загалом монгольські завоювання призвели до зменшення населення світу на 11%.
Фото: reuters
Папа вірить, що Ватикан може стати посередником у покращенні складних відносин Святого Престолу з Китаєм. Скориставшись можливістю, понтифік звернувся з вітальним словом до китайських вірян: "бути добрими християнами й добрими громадянами". Проте комуністична диктатура в Пекіні не має поняття громадянства. А офіційно Китай є атеїстичною країною. А ось Католицька церква Росії відносно невелика — 268 громад та організацій. Там діє також 4 греко-католицьких громади, членами яких є виключно тамтешні українці.
Відвідування країн, де католики становлять меншість, є частиною дипломатичної політики Франциска, спрямованої на привернення уваги до людей і проблем. Мовляв, "дипломатія не боїться конфліктів", а "рухається вперед шляхом діалогу". Втім, до прикладу, в більшості столиць Західної Європи він ще не побував.
На серпневій онлайн-зустрічі з католицькою молоддю Санкт-Петербурга понтифік відзначився неоднозначною заявою на адресу росіян, яких назвав "спадкоємцями великої імперії, великої матінки-Росії" та згадав "великих правителів" Петра І та Катерину ІІ. Звичайно, таке висловлювання викликало обурення в українському суспільстві. Свої заяви з цього приводу зробили МЗС України та Українська греко-католицька церква. Після цього розголосу Ватикан намагався виправдати Папу. Тоді як Кремлю слова Франциска сподобались: речник очільника Кремля Путіна Дмитро Пєсков похвалив понтифіка за "знання російської історії, це дуже добре". Що лише підтверджує - російська пропаганда досі ефективно поширюється на Заході.
Фото: reuters
В Україні швидко відреагували в Українській Греко-Католицькій Церкві, Римо-Католицькій Церкві в Україні та Мукачівській греко-католицькій єпархії. Очільники церков чітко зазначили, що слова Папи завдали болю українському народу та навели приклади в чому полягає загроза і небезпека імперіалістичних та неоколоніальних ідей. УГКЦ опублікувала заяву першою. Глава Святослав в свою чергу вказав на відхилення від вчення етики миру Папи Франциска. Адже Святіший Отець завжди засуджував будь-яку форму вияву імперіалізму в сучасному світі та попереджав про небезпеку крайнього націоналізму. Пізніше Блаженніший Святослав додав, що під час зустрічі українських єпископів у Ватикані учасники Синоду УГКЦ пояснили Папі Франциску, що російська культура не така, як її ідеалізував понтифік. А до прикладу, у Мукачевській греко-католицькій єпархії бачать причину в некомпетентності папських співробітників та "неналежну роботу інформаційного відділу". Римо-католики бачать відсутність відповідного діалогу між Папою та Україною - на церковному та дипломатичному рівні.
Під час короткого спілкування з журналістами в літаку, повертаючись із Марселя, Папа Франциск відповів серед інших і на запитання, яке стосувалося його та Святого Престолу зусиль у пошуках миру в Україні. Папа Франциск наголосив, що деякі країни "грають в ігри українським мучеництвом": Далі він навмання почав говорити про збройову торгівлю і війну, у якій зацікавлені торговці. А далі додав: "Я зараз бачу, що деякі країни рухаються назад, не хочуть давати (Україні) зброю".
Фото: reuters
Речник Ватикану Маттео Бруні пояснив, що Папа не займає позицію щодо того, чи повинні країни продовжувати надсилати зброю в Україну чи припинити її надсилання. Це були лише його роздуми. Раніше Папа Римський пояснив, що державам "морально прийнятно" постачати зброю Україні, щоб допомогти країні захиститися від російської агресії.
Апостольська Столиця є політично нейтральною державою. Ватиканська дипломатія намагається зберігати "позитивний нейтралітет" упродовж століть. Особливо понтифікат Папи Бенедикта XV сформував її чітку суть в часи Першої світової війни: не можна ставати на жодну зі сторін. Втім Ватикан готовий виступати в ролі посередника, адже не є байдужим до страждання людей. Апостольська Столиця у своїй дипломатичній діяльності визнає не уряди, а суспільство. Якщо уряд змінюється, дипломатичні відносини залишаються недоторканними, оскільки в центрі уваги стоїть населення країни. Основна увага приділяється церквам та людям. Це свідчить про відсутність прямого політичного чи економічного інтересу. Як посередник в численних конфліктах Ватикан має великий досвід: суперечка між Аргентиною та Чилі та роль Папи Івана Павла II в його вирішенні 1984; Участь Ватикану як посередника між Колумбією та Південним Суданом. Зближення між Кубою та США, в якому теж відзначилися ватиканська дипломатія.
Фото: reuters
Ще одним прикладом є безпрецедентний крок Папи Франциска і відхилення від дипломатичного протоколу - його особистий візит до посольства Росії при Ватикані, щоб "виразити свою стурбованість війною", яку РФ веде проти України. Такий жест для Папи Римського є неприйнятим, адже зазвичай іноземних посланців викликає держсекретар Ватикану до Апостольського палацу. Те, що стосується збройної агресії та воєнних злочинів Росії в Україні, то Папа Франциск це засуджує. А Україні Ватикан допомагає ще з 2014 року. У 2016 році Папа закликав усі католицькі парафії Європи взяти участь у спеціальній гуманітарній акції "Папа для України", метою якої була допомога всім жителям України, які постраждали від воєнних дій на Сході. Тоді було зібрано майже 16 мільйонів євро. Така масштабна гуманітарна акція з ініціативи Папи Франциска була чи не першою в історії Європи.
Від 24 лютого 2022 року допомога Ватикану і Святішого Отця набрала ще більших масштабів. Апостольська столиця організувала масштабні гуманітарні конвої, організувала прихисток та лікування українських дітей; участь у поверненні українських полонених та незаконно депортованих українських дітей. І це не весь перелік. Насправді Апостольська Столиця є надійним партнером для України, а роль самого Святійшого Отця є надзвичайно потрібною в просуванні інтересів України, найперше в південній частині світу, де він має великий авторитет.
Так, з приходом Папи Франциска зовнішня політика Ватикану набула нових рис. З однієї сторони, Франциск повернувся до активної соціальної риторики. З іншої, він своїми діями і виступами заходить ще далі, відступаючи від канонів Католицької церкви. Понтифік намагається шукати компроміс через діалог, толеруючи "велич країни-агресорки". І ці намагання продовжуються після фактів цинічних воєнних злочинів Росії проти України. Але найгірше - Папа Франциск, здається, так і не розуміє своїх помилок.