Етична рада продовжує відбір кандидатів до Вищої ради правосуддя - ключового судового органу, який відповідає за доброчесність всього суддівського корпусу та єдиний має конституційні повноваження на звільнення суддів та надання дозволу на притягнення їх до відповідальності. Посада потребує кришталевої репутації. Та біографії претендентів часто далекі від бездоганних.
Марина Кухар - суддя Харківського окружного адміністративного суду та хоче бути членкинею Вищої ради правосуддя. Втім її суддівська кар’єра має дуже неоднозначні епізоди.
От, наприклад, кілька років поспіль Марина Кухар “забувала” вказати в декларації квартиру на 130 кв. м у Харкові, у якій жила. Аж раптом - стала її власницею. Ні, не купила - отримала у спадок. Як саме їй вдалося це провернути і які родинні зв’язки зробили її спадкоємицею - невідомо. Втім, історія занадто схожа на маніпуляції з декларуванням статків. Ймовірно, таким чином, Марина Кухар могла приховати реальну вартість квартири, яку вона, скоріш за все, просто купила.
Та це не єдиний випадок, коли Марина Кухар має стосунок до сумнівної нерухомості. Харківська суддя була співвласницею кооперативу “Престиж”. За так званою «кооперативною схемою Кернеса-Добкіна» кооператив безкоштовно отримав елітну ділянку у Харкові поряд із Саржиним Яром, а згодом її переписали на приватних осіб. Це може свідчити про залученість кандидатки Кухар до схеми розкрадання комунального майна.
Як повідомляє Центр протидії корупції, батько Марини Кухар має спільний бізнес із колишнім нардепом від Опоблоку Дмитром Шенцевим, якого російський президент Путін нагородив медаллю «за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови й культури за кордоном». А також - з бізнесменом Володимиром Левченком. Він є співвласником компанії, яка отримала понад 50 млн грн. на побудову проєкту "Стіна" на кордоні з РФ. Дядько кандидатки до ВРП - Василь Кухар - був депутатом Харківської облради від Опоблоку, до цього - очолював Харківський апеляційний господарський суд. Місцеві ЗМІ неодноразово пов'язували його з рейдерством, зв'язками з криміналітетом та невідповідністю між стилем життя та офіційними доходами.
Суддівська кар’єра та біографія кандидатки до Вищої ради правосуддя Марини Кухар далекі від бездоганної. Наприкінці серпня Етична рада провела з нею співбесіду. Офіційні результати наразі невідомі. Тож ми вирішили поцікавитись, як сама Марина Кухар оцінює свою доброчесність та ймовірність стати членкинею ВРП. У відповідь на запитання журналістки “Судового контролю” Кухар відповіла, що не хоче це коментувати.
Наразі Вища рада правосуддя, куди відбирають кандидатів, позбавлена повноважень та не може виконувати свої обов’язки. З необхідних для кворуму 15-ти членів, має лише 7, - розповіла нашим журналістам експертка Центру протидії корупції Галина Чижик:
“На жаль, поки ВРП не є повноважною, ані відсторонити, ані затримати, ані звільнити суддю неможливо. І неможливо змінити це законом. Бо це є Конституція”.
Своїх кандидатів у раду висувають: З’їзди суддів, науковців та адвокатів, Конференція прокурорів, а також Верховна рада та Президент України. Станом на зараз Етична рада приступила до оцінювання кандидатів від Володимира Зеленського і має перевірити їх на відповідність посаді. Після після перевірки Зеленський обере двох, які і займуть крісла у Вищій раді правосуддя.
Кандидатів - 14. Серед них - судді, адвокати, науковці та колишній народний депутат. Ми обов’язково розповімо про них детальніше у найближчих випусках. Але вже сьогодні можемо констатувати: пропрезидентських членів у Вищій раді правосуддя буде точно більше, ніж 2-є, передбачених законом. Вища рада правосуддя знову ризикує стати кишеньковим органом влади, а це означає - ніякої незалежності, неупередженості та доброчесності, яких від нас вимагає Євросоюз.
В минулій програмі ми розповідали про нового члена Вищої ради правосуддя за квотою науковців - Дмитра Лук’янова. Він колишній член Комісії Конституційного суду і запам’ятався на цій роботі своїми неоднозначними рекомендаціями недоброчесних кандидатів на посаду судді. Тоді членом Комісії Лук’янова зробив безпосередньо Президент Володимир Зеленський. Тепер - пропрезидентский кандидат опинився у Вищій раді правосуддя. Засновник фундації DEJURE Михайло Жернаков звертає увагу на негативну тенденцію:
“Лук‘янов - це кандидатура Банкової, це протеже, щонайменше, Банкової. Саме Президент призначив Комісію з обрання суддів КС і це - не випадковість. На жаль, ми бачимо, що, імовірно, розгортається сценарій, коли ВР і Президент, можливо, скажуть: ось дивіться, ВР призначила Романа Маселка і Миколу Мороза - це дуже хороші призначення. А З‘їзди науковців, кого завгодно, які призначать інших - поганих - ми тут ні до чого, ви ж розумієте, це незалежні органи. Таким чином можна буде мати все ще контрольовану більшість ВРП і формально бути ні при чому. Таке виконання вимог по кандидатству та подальшому руху до ЄС, таке виконання судової реформи - ніхто не зарахує”.
Так, судова реформа опинилися під загрозою. Втім ми сподіваємось на перемогу здорового глузду, гідні призначення та швидке відновлення роботи Вищої ради правосуддя. Ключовий орган судової влади за відсутності кворуму просто не має жодних повноважень. Зокрема, прав на звільнення з посад суддів-зрадників, які на тимчасово окупованих територіях перейшли на бік ворога та працюють на російських окупантів, - зауважує експертка Центру протидії корупції Галина Чижик:
“Бо за Конституцією, лише ВРП може відсторонити суддю від посади, дати дозвіл на тримання його під вартою, в межах кримінального провадження, звільнити суддю. Єдиний шлях - це якнайшвидше обрати членів ВРП”.
Судді мають чималі повноваження та можливості. Зокрема, доступ до державної таємниці та реєстрів, особистих даних, адрес проживання, майна, знають родичів що представників влади, то й громадських активістів. І все це у недоброчесних руках може перетворитися на важку зброю проти України та українців.
У 2014-му році через тимчасову окупацію РФ Криму та Донецької і Луганської областей понад 500 суддів перейшли працювати до окупанта. Тоді були зафіксовані випадки використання печатки суду для махінацій з майном, втрати матеріалів справ, які містять державну таємницю та внесення фейкових рішень до українського реєстру.
Тепер - в умовах повномасштабної війни та повзучої окупації України - ми маємо ще більшу проблему. Судді-колаборанти, які діють в інтересах Росії та проти яких порушено кримінальні справи - не звільнені. Наприклад, голова Вовчанського райсуду Харківської області Ірина Уханьова. Вона не славиться своєю доброчесністю і вже отримувала догани від Вищої ради правосуддя.
У вересні 2016-го Уханьова безпідставно заборонила активісту Максиму Корнієнку знімати судове засідання. Тоді суддя навіть викликала поліцейських. Активіста звинуватили у злісній непокорі правоохоронцям і заарештували на 15 діб. Відповідну ухвалу у той же день винесла сама Уханьова. Це конфлікт інтересів, тож апеляція рішення скасувала.
У 2018-му Вища рада правосуддя звільнила Уханьову, щоправда, згодом рішення змінили: суддю було відсторонено від здійснення правосуддя на півроку. А згодом вона навіть пішла на підвищення - у травні 2020-го очолила Вовчанський районний суд Харківської області.
Тепер Ірина Уханьова - посіпака окупантів. Допомогла росіянам створити на базі українського суду окупаційний “судовий орган”. 28-го лютого вона зібрала працівників апарату суду і намагалася схилити їх перейти на бік ворога - заманювала 10-ма тисячами рублів та запевняла, що російські військові не несуть жодної загрози. У травні Уханьовій було повідомлено про підозру у державній зраді. Станом на зараз прокуратура завершила розслідування справи проти судді-зрадниці - обвинувальний акт передано до районного суду Полтави.
Втім, за українським законодавством вона не звільнена та де-факто досі є українською суддею. І Уханьова така не одна. На співпрацю з окупантами пішли і деякі судді у відставці, зокрема, в тимчасово окупованому Мелітополі. Вони знаходяться на довічному грошовому утриманні державою. І позбавити їх щомісячних виплат Україна також наразі не має можливості. Втім сподіваємось, що вже найближчим часом Вища рада правосуддя поповниться новими доброчесними членами, які зможуть це виправити.