До здобуття нобелівки надзвичайно близьким був Сергій Жадан, один із найсильніших українських літераторів усіх часів. Але для України є й втішна новина – з високою ймовірністю так сталося тому, що нобелівський комітет приберіг нам іншу премію – миру.
А от нобелівка з літератури дісталася француженці Анні Ерно. Хто вона така, за що отримала нобелівку, про що це свідчить, а головне – чому Нобелівську премію цього разу не дали Сергієві Жадану – читайте далі.
Чому Нобелівська премія з літератури настільки важлива для України? На це є чимало причин. По-перше, це наймедійніша літературна премія у всесвіті, і водночас – певний національний рейтинг помітності тих або інших народів у культурному полі. Грубо кажучи, якщо представники певної національної літератури мають в своєму активі премію, а краще – декілька, у масовій свідомості це свідчить про розвиненість культури цієї нації.
Якщо вже зовсім спрощувати: народи без нобелівських лауреатів у галузі літератури свідомо чи несвідомо асоціюються як менш значущі на світовій культурній, а отже – політичній арені. І навпаки. На жаль, українці досі належать до слабшої категорії.
А от серед наших сусідів по регіону поляки мають аж п’ятьох нобеліантів з літератури, росіянці – чотирьох, білоруси та угорці – по одному. У 2019 році іще одну перемогу Польщі принесло лауреатство Ольги Токарчук, можливо, саме тому регіон Східної Європи зараз – не в пріоритеті для нобелівського комітету. Цю дивну логіку я прокоментую трохи пізніше.
По-друге, нобелівка з літератури – це ідея-фікс для українців. Адже ми певні, що маємо в нашій історії десятки літераторів, достойних найвищої відзнаки. За крок від нобелівки свого часу був Іван Франко, однак 1915 року лист із поданням його на премію надійшов до Стокгольма із запізненням, а наступного року Франко помер. На премію також номінували наприкінці 60-х Павла Тичину, Івана Драча та Ліну Костенко, проте кожного разу невдало. Близький до отримання нобелівки був Микола Бажан, у 1970-му на запит Нобелівського комітету Гарвардський університет висував саме його на здобуття премії, і списки номінантів, за традицією оприлюднені через 50 років, свідчать, що він був “у короткому списку”.
Однак чи не найближче з-поміж українців до здобуття нобелівки міг бути Василь Стус. Він є одним з найвидатніших наших поетів усіх часів, однак за життя його творчість не була доступною широкому загалу, адже радянська влада бачила в ньому ворога. Остання Стусова прижиттєва публікація була аж у 1966 році.
Дослідник Вахтанг Кіпіані знайшов інформацію, що 1984-го у Торонто було створено "Міжнародний комітет для осягнення літературної нагороди Нобеля Василеві Стусові в 1986 році". Це означає, що Стуса планували висувати на Нобеля у 1986-му році. Однак він загинув 1985 року, а посмертно Нобеля не вручають.
Саме тому новина про те, що у березні 2022 року Комітет літературознавчих наук Польської академії наук висунув на Нобелівську премію з літератури Сергія Жадана у багатьох вселила надію, що саме він – реальний претендент на Нобелівку. І тут є чимало причин, головна з-поміж яких – Сергій Жадан дійсно дуже сильний письменник, і його твори перекладені багатьма мовами світу.
Впевненості в майбутній перемозі Жадана додавав той факт, що 2022 рік став роком його літературних тріумфів. Ось лише декілька високих письменницьких відзнак, які Жадан отримав цього року: премія Свободи від фундації Франка Ширрмахера (Швейцарія), літературна премія Європейського банку реконструкції та розвитку за роман "Інтернат", Премія миру німецьких книгарів, Премія Ганни Арендт за політичне мислення, премія імені Єжі Ґедройця. І це – далеко не повний перелік.
Сьогодні стало відомо, що Нобелівська премія дісталася все ж не Жадану. Цьогорічною лауреаткою стала француженка Анні Ерно, і хоч вона не надто відома в Україні, вона доволі знана у Франції, її творчість відзначена багатьма преміями та вивчається в університетах.
Хто ж це і за що їй дали найпрестижнішу літературну премію? Анні Ерно народилася 1940 року в родині робітників, які пізніше стали власниками продуктової крамнички й були одержимі соціальним статусом. Дебютувавши як письменниця в 1970-х, з 1980-х Ерно бере собі за "фішку" автобіографічне письмо: всі її романи відтоді – про неї саму, її сім'ю та середовище: смерть батька, смерть матері, аборт, підліткову депресію, шлюб, материнство...
Разом із тим, її письмо інколи називають "автосоціобіографічним": через особисті історії завжди розкривається ширший соціальний контекст, а для написання своїх романів Анні Ерно часто вивчає газети тих часів, консультується з соціологами... У центрі уваги – теми соціальних пертурбацій і феміністична оптика. Стиль – дуже простий, навіть "плаский", абсолютно прозорий, суворий, без прикрас і оздоб.
Анні Ерно вже відзначена багатьма престижними преміями у Франції, а нині їй дали нобелівку за "сміливість і клінічну точність, із якими вона розкриває корені, прогалини та колективні обмеження особистої пам'яті".
Але чому ж Ерно, а не Жадан? Насправді це дуже непросте питання. Почну з того, що фаворитами букмекерів щодо здобуття нобелівки з літератури цього року були супервідомі письменники: Салман Рушді, ще один француз, також надзвичайно популярний у світі – Мішель Вельбек, і навіть Стівен Кінг. Анні Ерно за прогнозами букмекерів входила у першу сімку, однак мала менше шансів отримати премію, ніж Сергій Жадан.
Як на мене, Жадан цілком міг би отримати премію цього року, однак цьому завадила, як не парадоксально, війна в Україні. Адже якби нобелівку дали письменнику, до того ж – помітному волонтеру з країни, що воює, це одразу породило б пересуди, що премія вкрай політизується. Думаю, нобелівський комітет мусив цього уникнути. Але це робить Жадана одним із найбільш явних претендентів на нобелівку в найближчі роки.
Іще однією причиною того, що Нобелівську премію з літератури не присудили Жадану, може бути нещодавній тріумф польки Ольги Токарчук. Адже вважається, що академіки Шведської академії намагаються досягти певного балансу при врученні премій – зокрема, збалансувати регіони. У 2015 нобелівку отримала білоруска Світлана Алексієвич, у 2018 – Токарчук, і якби у 2022 отримав Жадан – це б могло свідчити про перехід пальми першості в літературі до східноєвропейського регіону. Схоже, ця символіка муляла комітету.
Ну і головне. Цілком можливо, що всі вже усвідомлюють, що Нобелівську премію миру отримає за всіх безстрашних та героїчних українців наш президент – Володимир Зеленський. Про це свідчать і букмекери – в їхніх рейтингах Зеленський випереджає Світлану Тихановську. Також є високі шанси, що премію миру можуть присудити… українському народові. А відправити одразу дві гуманітарні нобелівки до України було б занадто щедрим жестом.