Я хочу подякувати Юрію Макарову за роботу. Саме він докладав зусиль, щоб лауреатами цьогоріч стали гідні й достойні митці.
Разом з тим саме у час керівництва комітетом Юрієм Макаровим список лауреатів почав попередньо узгоджуватися з офісом президента. Про це пише Олексій Панич. Це не відповідальність Макарова, це відповідальність президента і його офісу.
Уся ця історія нагадує мені ситуації , які ми вже переживали і які майстерно показані у новітніх фільмах "Будинок слово" Тараса Томенка і "Чубай. Говорити знову" Михайла Крупієвського. Коли творча талановита людина починає співпрацювати з авторитарною владою, влада прагне зробити її рабом. Від авторитаризму можна піти з посади. Якщо він перетвориться на тоталітаризм, треба буде йти далі.
А далі трошки конспірології. У мене дивне відчуття, що премії цьогоріч не будуть вручені президентом. Хочу помилятися.
Я загалом погоджуюся, що тема премії зараз не найактуальніша, що головне - Перемога. Сам так вважаю. Але перед очима кадри з іншого фільму "Хайтарма" Ахтема Сеїтаблаєва. Сюжет пам'ятаєте? Радянський герой війни кримськотатарський льотчик Амет-Хан Султан спостерігає, як влада, яка визнала його героєм, депортує його народ, виправдовуючи власні дії військовою необхідністю.
Перемога прийде швидше, якщо об'єднувати націю перед ворогом, а не будувати прикриваючись війною авторитаризм, знищуючи опонентів.