Держбюджет недоотримав від нелегальних сигарет стільки податків, що вистачило б на закупівлю 300 танків і понад 500 БТРів, – експертка Тетяна Кощук

Повномасштабна війна Росії проти України дещо змінила бізнес-активність. Однак у той час, як частина підприємців здійснила релокацію, створила безпечні умови роботи для своїх співробітників, розвиває галузь, приносить доходи до державного бюджету і працює на перемогу, хтось використовує війну для власного збагачення і відкриває нелегальні конвеєрні лінії

Про те, як боротися з тютюновими нелегалами, які під час війни кладуть мільярди гривень несплачених державі податків до власних кишень, Еспресо дізнавався в експертки з питань оподаткування Growford Institute Тетяни Кощук.

Як тютюнова галузь змінилася за рік війни?

За словами фахівчині, попри те, що боротьба з російським агресором згуртувала націю, нелегальний ринок тютюнових виробів процвітає.

"На жаль, попри вражаюче піднесення українців, нелегальний ринок тютюнових виробів зростає. Лише за рік війни таке зростання становило від 16,9% до 19,9%. Тобто це майже 20% від усього споживання сигарет", – розповіла Кощук.

"Варто звернути увагу на те, що у 2016 році нелегальний ринок був усього лише 1%. Тобто його майже не існувало", - додала вона.

За словами експертки, таке зростання перш за все загрожує втратами Держбюджету. Лише у 2022 році Держбюджет недоотримав майже 20 млрд гривень податків, а за останні 5 років – 46 млрд гривень, зазначила Кощук.

"Цього би вистачило на закупівлю 300 танків і понад 500 БТРів", – наголосила експертка.

Попит породжує пропозицію

Коментуючи боротьбу з нелегальними виробниками сигарет, Кощук заявила, що роботу правоохоронців не можна назвати неефективною, за рік було проведено низку операцій із ліквідації тіньових схем.

"Однак на зміну одним тютюновим злочинцям приходять інші", – пояснила експертка.

За її словами, нелегальний тютюновий бізнес є досить прибутковим.

"Ціна легальних сигарет у 2022 році становила близько 69 гривень за пачку. У цій ціні лише податки становили 44 гривні. Але на нелегальному ринку можна було легко купити сигарети за 30-40 гривень, а в інтернеті – ще дешевше", – сказала Кощук.

При цьому вона зазначила, що доходи населення за рік війни суттєво впали. Тому люди цілком свідомо обирають дешевшу продукцію, незважаючи на ризики.

"Якщо ми подивимося на структуру нелегального ринку сигарет, то помітимо, що 92% – це контрафактна продукція, тобто підробні цигарки, і продукція з написом duty free або з маркуванням для експорту. Більшість цієї продукції не позначена марками акцизного податку, тобто споживачі свідомо купують цю продукцію замість підтримки державного бюджету", – розповіла експертка.

За її словами, ринок нелегальних сигарет в Україні – стабільний, на нього не вплинули ні закриті внаслідок пандемії коронавірусу кордони, ні війна.

 "Пропозиція стабільна. Покупці мають стабільний доступ до нелегальних сигарет", – підкреслила фахівчиня.

Удвічі дешевші сигарети – подвійна шкода здоров’ю 

"Сьогодні споживач може за 69 гривень купити одну пачку легальних сигарет або дві нелегальних. Якщо він обирає нелегальну пропозицію, то шкодить своєму здоров’ю щонайменше вдвічі більше. До його організму потрапляє вдвічі більше канцерогенних речовин, удвічі більша доза нікотину. Таким чином споживач більше звикає до паління, і він менш схильний позбутися цієї шкідливої звички", – сказала експертка.

Вона наголосила, що держава має запобігати розвитку нелегального тютюнового ринку.

Чи ефективним буде впровадження електронної акцизної марки?

Верховна Рада України на засіданні 12 січня ухвалила за основу проєкт закону № 8286 про електронну акцизну марку. Документ у першому читанні підтримали 242 народні обранці, нині його готують до другого читання. Автори законопроєкту, серед яких голова комітету ВР із питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, переконані, що впровадження електронної акцизної марки суттєво збільшить показники сплати податків до Держбюджету. Також у пояснювальній записці до проєкту закону вказується, що його прийняття обумовлено необхідністю адаптувати законодавство України в частині обігу підакцизних товарів до директив ЄС. Однак, як зазначає Тетяна Кощук, у ЄС не практикують електронні акцизні марки.

"Певним чином це (провадження електронної акцизної марки, – ред.) зможе збільшити доходи бюджету. Але я би все-таки хотіла наголосити на ризиках упровадження цієї системи. І перший ризик полягає в тому, що споживач не матиме візуального підтвердження легальності походження сигарет", – сказала Кощук.

Експертка пояснила, що електронна акцизна марка передбачатиме нанесення на продукцію коду, який треба буде зісканувати. Але це потребуватиме певних зусиль із боку покупця, тому він навряд чи обтяжуватиме себе необхідністю перевіряти код. Марка акцизного податку, надрукована на цупкому якісному папері із захисними елементами, одразу вказуватиме споживачеві на те, що він купує товар належної якості.

Які є рішення?

Україні для боротьби з нелегальними виробниками сигарет, у першу чергу, треба використовувати ті методи, ефективність яких була доведена європейським досвідом. Важливим при підвищенні акцизу є врахування купівельної спроможності населення та інших економічних факторів.

 "На жаль, в Україні акциз підвищується на 20% щороку, незважаючи на те, як на це можуть реагувати споживачі та нелегальний ринок. У Польщі, на яку ми звикли покладатися і вивчати її позитивний досвід, у 2021 році акциз на сигарети не зростав узагалі, і в комплексі з іншими заходами це дозволило скоротити їхній нелегальний ринок на чотири відсоткові пункти, з 9% до 5%", – розповіла Кощук.

Україна повинна застосовувати весь комплекс заходів для боротьби з нелегальним ринком тютюнової продукції, у тому числі вдаватися до цифрових рішень, наголосила експертка.

Повне інтерв’ю з експерткою з питань оподаткування Growford Institute Тетяною Кощук дивіться на відео.