На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 26 вересня.
Фото: gettyimages
Декілька ЗМІ написали про те, що минув рік після того, як підірвали "Північний потік", однак досі не поставлено всі крапки над "і" в цій історії. Зокрема, у The Washington Post вийшла стаття на цю тему.
"Минув рік з тих пір, як підводні вибухи серйозно пошкодили газопроводи Nord Stream, побудовані для транспортування природного газу з Росії в Європу, розпаливши геополітичну напругу, яка вже посилилася після вторгнення в Україну", — відзначають журналісти.
Напад 26 вересня 2022 року, який розірвав трубопровід між Росією та Німеччиною, був швидко засуджений західними офіційними особами як зухвалий і небезпечний акт саботажу. Наслідки були значними: атака на критично важливу інфраструктуру країни-члена загрожувала втягнути Європейський Союз і НАТО у війну і відбулася в той час, коли Європа все ще працювала над тим, щоб позбутися своєї залежності від російської енергії.
"Незабаром після нападу один експерт порівняв ситуацію з таємницею Агати Крісті, в якій усі залучені сторони — а саме Росія та Україна — мали мотив або могли отримати вигоду від результату. Проте за кілька місяців офіційні розслідування в трьох країнах дали мало відповідей, і питання про те, хто стоїть за вибухами, залишається відкритим", — констатують журналісти.
Фото: reuters
The Guardian написали ексклюзивне інтерв’ю з президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою, яка заявила, що країни-члени ЄС розпочнуть офіційні переговори з Україною про вступ в організацію вже в грудні.
Європейський Союз повинен розпочати серйозну хвилю змін, щоб підготуватися до приходу України як країни-члена, заявила Мецола, включаючи скасування торговельних мит і надання Києву доступу до внутрішніх ринків до повного членства.
"Якщо вони їдуть швидко, ми повинні відповідати цій швидкості", — закликала вона.
Мецола була першим політичним лідером, яка відвідала Україну після вторгнення Росії, зустрівшись із президентом Зеленським у Києві 1 квітня 2022 року, коли в столиці ще діяла комендантська година та місто було оточене танками.
Нехтуючи обережністю та відвертим антагонізмом з боку деяких держав-членів, вона однозначно підтримала спробу України приєднатися до ЄС, процес, який просунувся, навіть якщо спроби країни приєднатися до НАТО застопорилися.
Україна пройшла один рік, і багато хто очікує, що це буде чотири-п’ятирічна подорож. Але Мецола відображає свіжу думку деяких лідерів ЄС про те, що блоку необхідно прискорити доступ до України та балканських держав, які також подали заявку, щоб зменшити ризик російського втручання на цих, колишніх радянських, територіях.
Вона попередила, що "штовхання банки вниз по дорозі" щодо розширення тільки підживить націоналізм і ультраправих. "Це посилює крайнощі в політичному спектрі, євроскептицизм. Кампанії в країнах-кандидатах ведуться, програються чи виграються на основі мрії та надії ЄС".
Мецола хоче, щоб офіційні переговори почалися до Різдва. Рішення залишається за міністрами ЄС, які офіційно зустрінуться в грудні після публічного звіту в жовтні про прогрес України в реформуванні судової системи, приборканні корупції та відкритті ринків.
"Я очікую конкретного результату, оскільки найгіршим сигналом може бути те, що ми поставили цим людям цілі та терміни, яких ми самі не можемо виконати", — сказав Мецола.
Як чітко заявила президент Європейської комісії Урсула фон дер, Україна не може бути асимільована без потрясіння самого ЄС, включаючи нову угоду між членами про те, як збирати та розподіляти кошти.
Оскільки Молдова та Албанія також сподіваються приєднатися разом з Україною, наступна хвиля, коли б вона не прийшла, може означати, що кількість членів ЄС збільшиться з 27 до понад 30 країн.
"Звичайно, економічна модель, яку ми маємо сьогодні, не така, що вижила б із 32 чи 33 країнами-членами. Але саме зараз нам потрібно провести цю розмову. Ми вже почали в парламенті", – сказада Мецола.
Вона вважає, що немає потреби чекати вступу, щоб скористатися деякими перевагами членства. Країни-кандидати можуть отримати доступ до безкоштовного мобільного телефону в роумінгу в ЄС, популярної політики, яка означає, що під час відпустки в ЄС тарифи однакові, як і вдома.
"Якщо ми збираємося поширити роумінг на ці країни, давайте це зробимо, — сказала вона. - Оператори мереж готові це зробити".
Для бізнесу торговельні бар’єри можуть бути зняті.
"Вступ також означає доступ до коштів, доступ до університетів, доступ для студентів, можливість вийти на внутрішній ринок, незалежно від того, застосовуємо ми імпортні чи експортні тарифи, — сказала вона. - Ми роками говорили, що Україна не може бути підключена до європейської електромережі. Але на це нам знадобилися лише дні, коли почалася війна. Зрештою, це завжди йшлося про політичну волю".
Вона припустила, що угода може стосуватися також сільського господарства.
Є лише одна велика зовнішня економіка, яка має таку угоду. Митний союз з Туреччиною, укладений у 1995 році, дозволяє безмитну торгівлю промисловими товарами. Однак він не включає більшість сільськогосподарської продукції.
Україна вже вільно торгує в ЄС. Щоб підтримати військові зусилля, у червні 2022 року всі тарифи та квоти було призупинено, а поступку продовжено до червня 2024 року. Та необмежений доступ уже викликав протести фермерів у блоці.
Фото: reuters
У New York Times написали великий репортаж про Одесу, назвавши статтю: "У портовому місті, відірваному від моря, молоді моряки почуваються дрейфуючими".
З перших годин вторгнення Росії в Україну відоме портове місто Одеса майже не працювало. Колись гавань була заповнена вантажними суднами, круїзними лайнерами, вітрильниками, яхтами та рибальськими траулерами, а тепер це величезний простір відкритої води.
Президент Росії Володимир Путін давно дав зрозуміти, що він хоче захопити Одесу, мета, яка виглядає дедалі менш імовірною. Цього літа його війська почали бомбардувати порти, які допомогли сформувати багату багатонаціональну, багатомовну та багатоетнічну історію міста, яка відображена в гобеленах архітектурних стилів, які зустрічаються по всьому місту. Деякі з цих дорогоцінних каменів зараз у руїнах.
Хоча Росія не взяла Одесу, вона все ж отримала контроль над Чорним морем і фактично заблокувала українські порти, завдаючи шкоди економіці та загрожуючи глобальним постачанням продовольства.
Але останніми тижнями військова кампанія України з відновлення моря набрала обертів.
Український спецназ витіснив росіян з кількох бурових платформ у водах між Кримом і Одесою, підриваючи здатність Росії атакувати українське узбережжя. А після знищення кількох важливих російських систем протиповітряної оборони в Криму українські ракети вразили російський підводний човен і великий десантний корабель у найбільшому сухому доку флоту на окупованому півострові. У п’ятницю українці завдали ударів по головному командному пункту російського флоту в Криму, перш ніж влучити в будівлю головного штабу Чорноморського флоту Росії в окупованому місті Севастополь. Українські військові заявили в понеділок, що вони вбили командувача Чорноморським флотом Росії під час цього удару - твердження, яке не було незалежно перевірено. Якщо це правда, то це буде серйозним ударом для Росії.
Крім того, останніми днями з Одеси вирушили перші вантажні контейнеровози з липня — коли Росія вийшла з угоди за міжнародним посередництвом, яка дозволяла експортувати мільйони тонн зерна та руди з портів міста.
Хоча Росія не зупинила кораблі, у понеділок вона вдарила по портах Одеси ще одним масштабним ракетно-безпілотним обстрілом. Атака завдала значних збитків зерновій інфраструктурі, готелю та морському порту. У Міноборони України заявили, що удари були "жалюгідною спробою відплати".
"У міру загострення бойових дій розрив між цим містом і морем, до якого від будь-якого кварталу можна дійти за 15 хвилин, стає передчутним і дивним", - відзначають журналісти.
Одесит та проректор Національного університету "Одеська морська академія" Вадим Захарченко каже, що кожного разу, коли йде на пляж, його вражає відсутність кораблів.
Заступник директора навігаційного коледжу Одеської морської академії Андрій Чебан заявив, що відчуває "тиху ненависть" до "піратів", які відрізали Одесу від моря.