Журналістка Еспресо Ольга Чайка запитала представників влади та сфери ІТ, чого вони очікують від запровадження Дія City, які бачать перспективи і ризики.
Дмитро Овчаренко, Віце-президент з фінансово-правових питань Асоціації "IT Ukraine", CEO Alcor:
Врахування всіх зауважень від IT-індустрії щодо Дія City є дуже важливим для нас, адже це може сприяти прискоренню темпів зростання галузі.
Запровадження Дія City складається з двох частин: самого законопроєкту №4303 і його податкової частини — законопроєкту №5376. Податкова частина є дуже важливою, у ній вся суть. Наразі ми чекаємо на голосування, без результатів якого говорити про принципи Дія City зарано. Справа в тому, що автори законопроєкту від Мінцифри обіцяли індустрії, що податкові умови не зміняться. Навколо цих 5% податку і точиться основна дискусія. Адже Мінфін проти 5% — він хоче, щоб ставка була вищою. Але якщо вона буде вищою — 10, 15, 20% — то це взагалі не те, що потрібно індустрії.
Законопроєкт № 4303 передбачає, що умови для резидентів Дія City фіксуються на 25 років. Але що б не було написано у законопроєкті, ніщо не заважає Верховній Раді вже через рік проголосувати за зміни. Жодних гарантій у нас немає, тож постає питання про додаткову регуляцію ринку.
Найважливішим запобіжником є те, що Дія City виступає в якості альтернативи до вже існуючих бізнес-моделей і не заперечує їхнє існування. Поточна модель співпраці із ФОПами залишиться без змін.
Спільноту турбує норма про так звану СРО - саморегульовану організацію. Це було одне із положень, проти якого з самого початку виступала індустрія. Адже таке конституційне право фізичні та юридичні особи мають і незалежно від закону про Дія City. Ми побоюємось, що СРО стане тим об’єднанням, членство в якому буде обов’язковим, та ще й платним. Ідея гіг-контрактів також і зараз лишається доволі розмитою.
Разом з тим, я думаю, що Дія City обіцяє індустрії і певні переваги — і працевлаштування, і 5%, і захист від “маски-шоу” та правоохоронних органів.
Міністерство цифрової трансформації України, прес-служба:
Ми очікуємо, що запровадження спецрежиму Дія City матиме позитивний вплив як на розвиток ІТ-галузі, так і економіки України в цілому. Так, за розрахунками експертів, частка ІТ-галузі у структурі ВВП країни може зрости з 4% до 10%, що формуватиме базис для більш стрімкого переходу до інноваційної, цифрової економіки. Окрім цього, доходи галузі збільшаться у 2,5 рази: з поточних $6 млрд до $16,5 млрд.
Зайнятість в ІТ щонайменше подвоїться. Кількість робочих місць може збільшиться з 200 тис. до 450 тис. вже до 2025 року. Україна отримає ріст креативного середнього класу, котрий за фаховість буде винагороджений ринковими зарплатами.
За розрахунками експертів, зниження податків сприятиме зростанню галузі, водночас не призведе до зниження надходжень до бюджету.
Завдяки запровадженню нової форми взаємодії компаній та спеціалістів, гіг-контрактів, спецрежим дозволить ІТ-компаніям будувати прозору корпоративну структуру та мати кращий доступ до інвестицій. Дія City дасть стимули для створення IT-продуктів світового масштабу під брендом України.
Прозорі та стабільні правила гри приваблять в Україну закордонні IT-компанії. Від цього виграють українські фахівці, адже конкуренція за них зросте, а, отже, і вартість їх праці.
Імплементація елементів англійського права, які широко використовуються у світі та звичні для інвесторів, посилять захист вкладених в українське ІТ інвестицій. Все це також значно покращить міжнародний імідж України.
Робота над законодавчою базою спецрежиму з самого початку велася спільно із індустрією. До законопроєкту №4303 у редакції до першого читання ми отримали понад 300 побажань від бізнесу, і більш ніж 70% з них були враховані. При його підготовці до другого читання було враховано більше 170 правок, в тому числі і ті, що надходили від IT-фахівців.
Те, що ІТ Гільдія представляє інтереси невеликого числа ІТ-фахівців, зовсім не означає, що ми не чуємо їхніх вимог. Ми завжди відкриті до діалогу як з IT-компаніями, та і з їхніми співробітниками.
Зокрема, була дискусія щодо договорів про неконкуренцію. Правове регулювання цього питання існує в більшості розвинених країн світу. Умови різняться: договори бувають безоплатними, оплатними, фіксовано оплатними. В Україні такі договори укладалися і раніше. У проєкті Дія City цей процес законодавчо врегулювали та зафіксували обов'язкову оплатність за виконання умов угоди. У разі, якщо одна зі сторін порушить умови такого договору, вона втрачає право на отримання відповідної винагороди. За ініціативи бізнесу було видалено вимогу про форму та мінімальний поріг оплатності договорів про неконкуренцію. Це питання, що має залишитися на розсуд роботодавця та працівника.
Єгор Чумаков, президент Гільдії IT фахівців, автор петицій на сайті президента “Стоп Дія City”:
Законопроєкт № 4303 дозволятиме підписувати “кабальні” угоди, після яких айтішник не зможе влаштуватися на роботу. Наприклад, людина працює на Spotify. Після звільнення протягом деякого часу вона не може застосовувати свої знання і вміння, працюючи в іншій компанії, яка спеціалізується на аудіо.
Ми пропонували варіант, як у Німеччині — щоб компанія була зобов’язана платити 40-50% зарплатні протягом періоду, коли людина не може влаштовуватися на роботу до конкурентів. Нам відмовили.
Ця норма дозволить когось показово притягнути до відповідальності за порушення у якомусь Печерському райсуді і стягнути шалені гроші. Так зможуть дошкуляти студентам або представникам інших професій, які заходять в ІТ.
У нас є застереження і щодо законопроєкту № 5376 — ми пропонували, щоб гіг-фахівці, які одночасно є ФОПами, платили ЄСВ один раз. Начебто нам пообіцяли, що цю правку внесуть до другого читання.
Взагалі, це історія не про податки, а про свободу працевлаштування. Це важливо. Законопроєкт про створення Дія.City порушує одразу три статті Конституції — 41, 42, 43 (Стаття 41. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Стаття 42. Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, — ред.)
Противників Дія.City принаймні 25 тисяч, бо стільки людей підписалися під нашою петицією до президента.
У петиції № 119860 ми вимагаємо відправити у відставку міністра цифрової трансформації Михайло Федорова і його заступника Олександра Борнякова, тому що вони обстоюють інтереси бізнесу і не захищають інтереси фахівців. Раніше їх, особливо Борнякова, добре знали у спільноті, а зараз вони повністю втратили довіру. Можна подивитися інтерв’ю Михайла Федорова, де він каже, що норми про непереманювання виключать із тексту законопроєкту. Зараз норма є. Звідки взятися довірі?
Ольга Куничак, менеджер ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації:
Загалом бізнес-спільнота ІТ комітету ЕВА позитивно ставиться до законопроєкту №4303, адже майже два роки ми працювали спільно з Мінцифрою заради його доопрацювання та виправлення усіх “гострих кутів”. Ми намагались максимально прибрати потенційні ризики зловживання повноваженнями регулятора, обов’язкових надбудов всередині системи, корупційні ризики тощо. На щастя, переважна більшість наших пропозицій та зауважень були враховані, що робить концепт Дія City, на мою думку, доволі привабливим для ІТ-компаній.
Позитивно те, що текст законопроєкту до другого читання надійшов без неприємних сюрпризів. Більшість болючих для бізнесу поправок залишились врахованими, наприклад:
- можливість судового та адміністративного оскарження втрати статусу резидента Дія City,
- членство у СРО, саморегульованої організації всередині Дія City, залишилось добровільним. Крім цього, чинною редакцією не обмежується кількість таких СРО, тобто нівелюється можливість монопольного становища такої організації,
- задекларовано 25 років незмінності умов спеціального режиму;
- значне обмеження повноважень органу-регулятора.
Переважну більшість усіх найболючіших правок від ІТ комітету Асоціації врахували. Однак залишилось одне гостре питання, яке наразі перебуває у «підвішеному стані». Йдеться про перевірки правоохоронними органами, зокрема, зловживання правоохоронців своїми повноваженнями, так звані маски-шоу.
Важливо, щоб захист сумлінних компаній розповсюджувався не лише на резидентів Дія City, але й на всі компанії поза її межами. Тому логічним кроком для доопрацювання концепції «стимулювання цифрової економіки» є прийняття законопроєкту №2740 про зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу щодо зміни порядку застосування окремих заходів забезпечення кримінального провадження.
Попри прийняття рамкового законопроєкту №4303 важливим елементом концепції залишається податкова частина, законопроєкт №5376, який наразі прийнятий у першому читанні. Крім цього, для повноцінного функціонування Дія City необхідно привести до ладу багато підзаконних актів, нівелювати усі можливі ризики невідповідності положень, доопрацювати ідею податку на виведений капітал, аби фіналізувати усі задуми концепту. Тому на сьогодні ще досить важко прогнозувати успішність змін.