Цьогоріч Docudays UA відзначає 20-річний ювілей. З анонсованої конкурсної програми та позаконкурсних показів Еспресо відібрав найочікуваніші українські фільми, які ще не демонструвалися вдома.
Цей фільм Аліси Коваленко відкриє Docudays UA. Цьогоріч він брав участь у конкурсній програмі Берлінському кінофестивалю, проте ще не демонструвався в Україні.
"Ніжний та емоційний мультипортрет молодого покоління із прифронтових містечок сходу України", - так описують фільм його творці. Це історія про дорослішання підлітків на сході України на тлі війни та подорожі до вершин Гімалайських гір. Фільмування розпочалось у 2019 році, а завершилося вже після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Нова робота Сергія Буковського стане фільмом-закриттям 20-го Docudays UA і це буде її світова прем'єра. Це кінооповідь про дисидента, письменника, літературознавця Івана Дзюбу та його дружину Марту.
Режисер почав працювати над стрічкою з осені 2018-го. Історію подружжя ми почуємо з вуст Марти, а Івана бачитимемо лише час від часу… Контрапунктом фільму стає 90-річний ювілей Івана Дзюби, на який зібралися найближчі йому люди.
До роботи над фільмом на знак солідарності з Україною долучився відомий італійський композитор Сандро ді Стефано.
Світова прем'єра фільму Романа Любого відбулась на одному з головних фестивалів незалежного кіно у США — Sundans, у конкурсній секції World Cinema Documentary Competition. Європейська прем’єра — на Берлінському кінофестивалі. Також фільм показували в Гаазі на фестивалі Movies That Matter.
Це історія про збиття російськими військовими літака малайзійських авіаліній на початку російсько-української війни. У стрічці переплелись архівні кадри, документальні спостереження, розвінчування російської пропаганди та навіть перформанс.
Новий фільм Володимира Тихого ("Майдан. Чорновий монтаж", "Брама", "Наші котики") ще не демонструвався ні в Україні, ні у світі.
У центрі фільму – один день, 24 серпня 2022 року, в житті абсолютно різних людей у різних частинах України: "пляжних" патрульних, операторки ракетного комплексу, водовоза, мінометника, штурмовика ЗСУ, 14-річної прибиральниці пабу, художниці та народного депутата. Всі ці люди створюють захопливу мозаїку одного дня життя України під час війни.
Фільм створений з інтерв’ю, які команда Архіву війни (проєкт ГО "Докудейз" та Infoscope) збирає вже понад рік.
Це історії п’ятьох сміливих людей з Київської області, які пережили російську окупацію, але ні на мить не припиняли супротив. Передача гуманітарки, порятунок наших військових з оточення, надання медичної допомоги, приготування їжі для бійців та бійчинь чи просто для котів села Мощун — усе це великі й маленькі особисті подвиги, які надихають і дають нам сили продовжувати боротьбу.
Стрічка Ігоря Іванько вже має "шлейф" фестивальних нагород: спеціальну відзнаку Краківського кінофестивалю, спеціальний приз журі кінофестивалю в Сараєво, почесну відзнаку кінофестивалю DocAviv в Ізраїлі.
Це особиста історія про те, як молодий кінооператор Ігор випадково знаходить пошкоджений фотоархів свого діда – відомого радянського та українського кінооператора Леоніда Бурлаки. Ігор має дізнатися, ким був і про що мріяв його дід, допоки хвороба Альцгеймера не відбере у Леоніда можливість впізнавати онука.
Фільм Мстислава Чернова на фестивалі американського незалежного кіно Sundance отримав приз глядацьких симпатій.
Команда українських журналістів/-ок Associated Press опинилася в оточеному Маріуполі. Вони намагаються продовжувати свою роботу з документування звірств російського вторгнення. Вони фіксують кадри, які пізніше стануть визначальними образами війни: смерті дітей, масові поховання, розбомблений пологовий будинок та інші жахи. Стрічка ґрунтується на щоденних репортажах Чернова та його особистих зйомках власної країни у війні.
Усі кінопокази міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA. відбуватимуться в кінотеатрах "Жовтень" та KINO42. Розклад фільмів – на сайті фестивалю