Еспресо публікує передрук статті польської щоденної політичної газети Wyborcza.
В останній день серпня народний депутат Микола Княжицький з опозиційної "Європейської солідарності" (партія колишнього президента Петра Порошенка) повідомив, що Київ вирішив обмежити поїздки українських політиків до Польщі. Це має стати відповіддю на продовження Варшавою заборони на імпорт українського зерна після 15 вересня. Ця тема призвела до кризи у відносинах між двома країнами упродовж останніх місяців.
Трохи раніше українські ЗМІ також повідомляли про посилення правил, що торкнулося усіх країн і пов’язувалося із тим, що деякі депутати використовували службові відрядження для відпочинку в екзотичних країнах.
Організація "Рух Чесно", яка займається моніторингом української політики та влади, зазначає, що перші обмеження були пов'язані з так званим ефектом Тищенка.
Йдеться про Миколу Тищенка, народного депутата від пропрезидентської партії "Слуга народу", який попри війну поїхав у січні на відпочинок до Таїланду. Справа набула широкого розголосу, його виключили з партії.
Як наслідок, уряд також запровадив заборону на виїзд за кордон посадовців органів місцевого самоврядування.
У липні спалахнув ще один скандал: навколо народного депутата Юрія Арістова, також зі "Слуги народу". Він скористався відрядженням до Литви, і замість того, щоб повернутися у свою країну, поїхав на розкішний відпочинок на Мальдіви. Його позбавили мандата, зараз триває розслідування у цій справі.
Проте це ще не кінець. Влада вирішила обмежити поїздки всіх народних депутатів.
"Поки що їздять у службові відрядження народні депутати, які входять до складу офіційних делегацій Парламентської асамблеї Ради Європи, ОБСЄ... На жаль, деякі колеги своїми екзотичними подорожами заплямували репутацію інституту парламентської дипломатії. Ми працюємо над її відновленням", – сказав голова партії "Слуга народу" Давид Арахамія в нещодавньому коментарі для Чесно.
Однак, за даними Чесно, обмеження стосуються практично всіх поїздок парламентарів, хоча від початку російської агресії порушень було не так багато.
За словами Миколи Княжицького, зараз знову почали підписуватися закордонні виїзди для деяких делегацій, але в той же час поїздки до Польщі заборонені.
5-7 вересня в Карпачі відбудеться Економічний форум, який вже неодноразово приймав українських політиків. Як буде цього разу?
"Є рішення нікого не делегувати. Не тільки представників опозиції, але й влади", – сказав "Виборчій" Княжицький, який є співголовою польсько-української міжпарламентської групи і мав бути учасником дискусії в Карпачі.
"Мені неофіційно повідомили, що це пов'язано з тим, що Польща хоче продовжити заборону на імпорт українського зерна. Тому до 15 вересня будь-які поїздки туди українських урядовців чи народних депутатів є небажаними, і такі делегації не підписуватимуться", – пояснює Княжицький.
Нам вдалося підтвердити існування цього неформального обмеження (на умовах анонімності) у лавах "Слуг народу". Щоправда, там говорять про "рекомендації".
"Дійсно, є певна рекомендація: менше їздити до Польщі до виборів. Як я розумію, було відчуття певної образи за те, що зараз відбувається в Польщі, за деяку риторику і дії", – зізнається співрозмовник "Виборчої".
Однак, на його думку, головна причина полягає в тому, щоб українські політики "не провокували" поляків своїми заявами: "Йдеться не про те, щоб продемонструвати Польщі, що ми ображені, а про те, щоб не загострювати конфлікт. Але офіційно я не можу цього підтвердити".
Водночас, додав він, "рекомендація" стосується всіх депутатів, незалежно від їхньої політичної приналежності.
За словами Княжицького, очікується, що обмеження триватимуть до 15 вересня. "Чи буде так насправді, мені складно сказати", – зазначає нардеп.
За прогнозами нашого співрозмовника зі "Слуги народу", не виключено, що така ситуація затягнеться до виборів.
"Хочу наголосити, що обмеження є незаконними, адже наші парламентарі, коли хочуть виїхати за кордон, не повинні ні в кого питати дозволу. Це блокування парламентської дипломатії", – переконаний Княжицький.
Українські експерти також зазначають, що ці дії не сприяють діяльності Києва на міжнародній арені.
На думку Сергія Сидоренка, редактора українського видання "Європейська правда", парламентарі відіграють важливу роль у дипломатії, коли йдеться про залучення окремих країн до подальших українських ініціатив – наприклад, у питанні допомоги та післявоєнної відбудови країни, а також покарання винних у агресії.
Сидоренко зазначає, що Україна не є винятком – у всьому світі є депутати, які чинять зловживання. Але переважають ті, чиї дії за кордоном приносять результати. Багато з них – представники опозиції.
Він підкреслює, що не може підтвердити обмеження на поїздки до Польщі, але це також пов'язано з непрозорістю відряджень під час війни: "Все це не допомагає владі і точно не допомагає державі. Чи вистачить у можновладців мужності і розуму це усвідомити? Я не знаю, хоча, здається, всі їм про це говорять. На жаль, це відбувається в ручному режимі, і я не думаю, що хтось в Україні може зрозуміти, що це за правила".
Все це лише підтверджує, що взаємні відносини переживають певну кризу.
19 липня прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що не відкриє польський ринок для українського зерна після 15 вересня, пояснюючи це необхідністю захисту інтересів фермерів (до цієї дати діє ембарго, запроваджене Єврокомісією за наполяганням Польщі, а також Словаччини, Румунії, Болгарії та Угорщини, яке забороняє продаж сільськогосподарської продукції до цих країн).
Київ відреагував нервово. Особливо після того, як у липні Росія почала обстрілювати портову інфраструктуру, що використовується для транспортування зерна, які тривають і донині.
24 липня президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які обмеження щодо експорту української сільськогосподарської продукції є "абсолютно неприйнятними та відверто неєвропейськими".
Із обох сторін лунали емоційні заяви та взаємні звинувачення. Для роз'яснювальних розмов були запрошені посли польського та українського МЗС.
В Україні переважає думка, що суперечка навколо зерна має політичний характер і пов'язана із передвиборчою кампанією в Польщі.
"Криза в наших відносинах частково пов'язана з польською виборчою кампанією, а частково – з українським популізмом. Були певні заяви, наслідком яких стала дуже гостра реакція як у Польщі, так і в Україні, часто недоречна. Ми повинні вести діалог, а не шукати конфронтацію", – підкреслює Микола Княжицький.
Також Сергій Сидоренко вважає, що Варшава роздмухує цю історію через вибори ("деякі представники польського уряду таким чином намагаються закласти підґрунтя для майбутньої коаліції з Конфедерацією").
Сидоренко, який багато років спеціалізується на відносинах з Європейським Союзом, вказує на ще один важливий момент: Польща, яка перебуває в ЄС, показує Україні, яка прагне приєднатися до цієї спільноти, що можна порушувати існуючі правила та торговельні закони ЄС.
"Україна не може змиритися з тим, що правила ЄС не дотримуються. Бо тоді незрозуміло, навіщо нам вступати до Союзу. Мені здавалося, що це очевидно і для наших польських друзів, і я впевнений, що у владі, і в Польщі загалом, дійсно є наші друзі. Я не знаю, чому це питання не знаходить розуміння у Варшаві", – пояснює Сидоренко.
"Я абсолютно переконаний, що парламентарі та представники урядів обох країн повинні не загострювати проблеми, а навпаки: посилювати діалог для їх вирішення. Тим більше, що Варшава підтримує Україну, постачаючи зброю і допомагаючи біженцям. Це неоціненна допомога, і українське суспільство вважає Польщу своїм найважливішим союзником, а президента Анджея Дуду – найпопулярнішим зовнішньополітичним діячем", – зазначає Княжицький
На його думку, погіршення двосторонніх відносин лише на користь Росії.
"На жаль, у мене немає впевненості, що після виборів все заспокоїться. Але я переконаний, що те, що ми спостерігаємо, не йде на користь ні Польщі, ні Україні", – додає Сидоренко.
Автор статті: Пьотр Андрусечко.