Журналістки Еспресо Ольга Чайка і Софія Когут запитали у експертів, чи понесуть збитки представники хімічної промисловості, чи не призведе втілення заборони до збільшення вирубки лісів та чи переплачуватимуть споживачі.
Також Еспресо звернувся до виробників як пластикових пакетів, так і еко-альтернативи.
На сторінці “Укрпластику” у Facebook відповіли, що компанія не виробляє пластикові пакети, натомість виробляє гнучку упаковку, яка сертифікована в ЄС. Зауважили, що представники “Укрпластику” долучилися до робочої групи при опрацюванн законопроекту № 2051-1.
“Прийнятий закон - північчю відповідає духу і нормам директив ЄС по економіці замкнутого циклу”, — зауважили у компанії.
Євген Дубогриз — фінансовий аналітик, асоційований експерт аналітичного центру CASE Україна:
Збитки тут дійсно можуть бути. Їхній розмір на цьому етапі ще досить важко оцінити — треба, щоб минув хоч деякий час. Проте ми маємо розуміти, що ця тенденція з’явилася не вчора і не позавчора. У світі заборона на використання пластикових пакетів почалася досить давно: обмеження запровадили Канада, США, Італія, Німеччина, і менш розвинені країни.
Я веду до того, що це із неминучих змін. І якщо представники хімічної промисловості ще не оцінили вплив і не підготувалися до цих змін — то це їхній операційний ризик, а не ризик споживача.
Вже є кілька серйозних світових досліджень, які свідчать, що змінюється поведінка споживачів. Вони обирають так звані reusable bags, тобто тим торбинкам, з якими ходять до супермаркетів.
А ось в цього вже є економічні наслідки — люди починають менше споживати, купують стільки, щоб помістилося у їхню торбинку. І це негативно впливає на прибутки торгових мереж.
Хоча за результатами досліджень, у довгостроковому періоді — більше двох років — немає жодних негативних наслідків для ритейлу. Тобто спочатку якісь ефекти є. І у нас може скластися ситуація, коли ритейлери отримають зниження споживання, а відтак і зниження прибутковості, і намагатимуться це компенсувати чимось іншим, наприклад підвищенням цін на товари. Це може навіть мати певний вплив на інфляцію десь на рівні 0,1-0,15%.
Ще можуть змінитися витрати ритейлу на маркетинг. Бо пластикові пакети — одне із джерел просування своєї продукції. Відмова від них може призвести до зниження витрат на рекламу і маркетинг, і цим вони частково компенсують втрати від зниження споживання.
Мені здається, що це зміни у світовому тренді. Краще нехай сприймають Україну як країну, яка в тренді, яка слідує прикладу розвинених країн.
Павло Кухта – директор з політичних питань Київської школи економіки, колишній виконувач обов’язків міністра економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України:
Я не думаю, що обмеження використання пластикових пакетів призведе до якихось серйозних збитків. Скоріше трошечки подорожчають товари, тому що біорозкладні пакети дещо дорожчі, ніж пластикові. Але це не буде щось таке. що ми з вами побачимо у ціннику, бо це невеликі гроші.
До того ж, ми маємо розуміти, що за екологічне забруднення ми все одно платимо. В економіці є таке поняття, як “екстерналії”. Це видатки, які ми з вами несемо, але не напряму кожен окремо, а спільно. І шкода екології — це класичний приклад “екстерналії”. Люди часто забруднюють все навколо себе і живуть набагато гірше, ніж якби по-чесному взяли на себе ці витрати.
Тож заборона пластикових пакетів призведе до невеликих видатків, які ми з вами понесемо. Але, я думаю, що їх варто понести з точки зору добробуту, якщо говорити про повне розуміння цього слова, а не вузького — що у мене в гаманці, — а в сенсі того, як я живу.
На ринку є біорозкладні пакети. Одна справа, коли це нішевий продукт для тих, хто думає про екологію, а інші 90% користуються звичайними пластиковими. Звичайно, коли обсяг ринку біорозкладних пакетів виросте, вони будуть дешевшими. Плюс у виробників будуть стимули вигадувати, як робити їх дешевшими і виробляти більші обсяги.
Ніякої проблеми тут не буде, ринкова економіка спокійно такі речі розрулить. У нас жодних монополій у виробництві пакетів немає, плюс є імпорт і все, що треба, щоб товари були за адекватною ціною.
Може, в когось окремого із ритейлу і будуть проблеми, але загалом в індустрії їх не буде. Закуплять біорозкладні пакети. Як на мене, більше за півроку — достатній строк, щоб перелаштуватись. А з точки зору процесів роботи самого супермаркету, чи ви кладете продукт у пластиковий пакет, чи у біорозкладний.
Я думаю, що зрозуміло, що більша частина пластикових пакетів поширюється через супермаркети. Тому що споживачі купують все в пакетах, які там є. Мало хто ходить зі своїми торбинками. Можливо, потім варто розширювати заборону на інші сфери. Але я думаю, що це адекватний перший крок.
Олександр Овсієнко, директор виробництва ТМ Ecomaizing, компанії, яка виробляє біорозкладні пакети:
Ми всі були в Європі. І, дивлячись, як розвиваються європейські країни, намагалися привнести частку цього розвитку і до себе. Зокрема, ті тенденції, які були в Європі задовго до нас, намагалися розвивати в Україні, у тому числі для себе. Це і спонукало нас створити таке виробництво. Ми побачили можливість впровадження таких технологій в Україні.
Ми виробляємо пакети з сировини, яка на 40% і більше складається з кукурудзяного крохмалю. Також у склад входить PLA — це поліефір молочної кислоти, який теж є біорозкладним. На даний момент це одне з прогресивних рішень щодо біорозкладних рішень.
Зараз ми на двох майданчиках — у Києві і на Західній Україні виготовляємо 4 млн пакетів на місяць. Обсяги виробництва, можливо, збільшаться, але не так стрімко, якби нам хотілося.
Ми молода компанія, тому важко сказати, наскільки попит збільшився. Дивлячись на європейські країни, попит на екологічну упаковку росте.
Конкурувати із пластиковими пакетами дуже складно. Біорозкладний пакет на порядок дорожчий. А всі міряють гаманцем, тому важко.
Таких пакетів досі було дуже мало. Тільки з березня одна з відомих торгових мереж запустила такі пакети, на цьому акцентували. І якщо брати у відсотках, то біорозкладний пакет може бути навіть на 100% дорожчий, ніж поліетиленовий.
Складники, які є основою сировини, природного походження. Їх виробництво саме по собі дорожче. Але вони завдають менше шкоди природі.
Якщо порівнювати з поліетиленом із додатком d2w, то ми з вами щорічно з’їдаємо мікропластику, який утворюється в результаті розпаду цього пакету, розміром з банківську картку.
Дорожчі біорозкладні пакети лягають в основу циркуляційної економіки. Тобто ми виростили кукурудзу, — при чому це може бути не цільне зерно, а відхід, який йде на виробництво крохмалю, полімолочної кислоти; далі — сировина; далі — пакет. Після цього пакет піддається компостуванню. Компост ми повертаємо в землю на вирощування кукурудзи.
Немає процесу переробки, який здешевлює поліетилен і дає можливість виробникам використовувати вторинний, перероблений поліетилен. Первинна ж сировина апріорі дорожча.
Тарас Козак — засновник та президент інвестиційної групи “Універ”, депутат Київської міської ради від фракції “Голос”:
Зменшення споживання певного роду продукції негативно впливає на виробників цієї продукції, оскільки випуск зменшується і вони можуть втратити певний ринок збуту. В Україні щорічно використовується багато-багато мільйонів пластикових пакетів, і обмеження їхнього поширення — це негатив для промисловості, яка їх випускає.
З іншого боку, споживачі не будуть носити продукцію в руках, — виникне попит на іншу продукцію. І промисловість, безперечно, зможе задовольнити попит на більш екологічну і більш дружню для довкілля упаковку.
Тобто втратять одні виробники, зароблять інші, — ті, які інвестували кошти в більш екологічну продукцію. Тож загалом це буде нейтрально для промисловості.
Я думаю, що ми замінимо пластикові пакети різноманітними — не тільки паперовими, а й, наприклад, багаторазовими торбинками. Тому не думаю, що це буде великий удар по лісах. У тому числі тому, що упаковка часто робиться із вторинної сировини.
У супермаркетів якщо й будуть збитки, то незначні — обмеження використання пластикових пакетів не вплине на споживання. А сама упаковка у ціні незначна: вартість пакетів — доля відсотка від вартості покупки.
Ми, як споживачі, будемо платити більше за дорожчу упаковку. Але покращення екологічної ситуації в Україні призведе до того, що загалом витрати, які ляжуть на плечі споживачів, зменшаться. Адже екологія — це не тільки довкілля, а й величезні кошти, які держава виділяє на його підтримання. Тому довгостроковий вплив цього закону є позитивним і у фінансовому плані також.
Можна було б і переробляти пластикові пакети. Але змінити звички споживачів дуже складно. Якщо вони складаються десятиліттями, то на їхню зміну також потрібні десятиліття.