Через затримку з зовнішнім фінансуванням перші місяці цього року державний бюджет зіштовхується зі великими викликами. Кошторис країни ухвалено з розрахунку на своєчасні надходження грошей від міжнародних партнерів. Проте минув січень, половина лютого – і доля виділення американської фінансової допомоги для України досі не вирішена. Та на щастя, надійшли гарні новини з ЄС – там засновують фонд для чотирирічної фінансової підтримки країни у війні. Чому це рішення таке важливе? Які умови цієї допомоги? Розбиралося Еспресо.
Про що в тексті:
На початку лютого ЄС політично дав добро на започаткування Українського фонду (Ukraine Facility) на суму 50 млрд євро. Ця подія могла статися і раніше, але рішення було заблоковане Угорщиною.
Тепер ініціативу має підтримати Рада ЄС, а далі – голосування в Європарламенті.
Програма Ukraine Facility складається з 17 млрд євро грантів та 33 млрд євро у вигляді кредитів.
Ці кошти, звісно, не надійдуть в Україну одномоментно, а розраховані на 2024-2027 роки. І це – головний плюс Фонду.
Найближчі роки в політичному світі будуть турбулентними. І не американськими передвиборчими перегонами єдиними. Скажімо, в червні цього року ЄС переобиратиме склад Європарламенту. Також в цьому році відбудуться вибори в Австрії та Великобританії, а у 2025-му Німеччина переобиратиме Бундестаг.
Бурхливе політичне життя у світі скорочує шанси України на ритмічне зовнішнє фінансування, як ми бачимо це на прикладі складного і драматичного процесу виділення коштів для України від США.
А от Український фонд з бюджетом на чотири роки дає деяку впевненість у тому, що в наступні роки держбюджет зможе розраховувати на допомогу ззовні.
Фото: gettyimagesДва попередні роки повномасштабної війни потреби держбюджету на соціальні витрати фінансувалися коштом міжнародної допомоги, а внутрішні доходи йшли на військові витрати. З початку цього року виникла затримка з зовнішнім фінансуванням.
До державної скарбниці з початку 2024 року надійшло $1,5 млрд, свідчать дані Міністерства фінансів станом на 7 лютого. Більшість цієї суми, а саме понад $1 млрд, надійшло за рахунок внутрішніх резервів – облігацій внутрішньої державної позики. Ззовні за січень і перші сім днів лютого держбюджет отримав $436 млрд від Японії. Тобто перший місяць держбюджет пройшов в основному за рахунок внутрішніх джерел доходів. Але внутрішні ресурси обмежені.
“За січень цього року з внутрішніми і зовнішніми ресурсами в бюджет надійшло 154,9 млрд грн, а витрати бюджету становили тільки 149,5 млрд грн. Це означає, що видатки в січні були непроведені. Їх відклали на наступні місяці”, – зазначає в коментарі для Еспресо перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Без зовнішньої допомоги Мінфіну буде вкрай складно фінансувати закладені у бюджеті видатки, і що найбільш важливо – забезпечувати грошима військові потреби.
Більша частина коштів програми Ukraine Facility буде спрямована напряму до бюджету в обмін на реформи – План для України.
Перший транш програми запланований на березень, однак умови виділення коштів досі обговорюються.
"План реформ, який є невід’ємною частиною Ukraine Facility буде погоджено після фінального узгодження всіх деталей програми 26-29 лютого з боку ЄС. Він передбачатиме перелік реформ, які кожного кварталу Україна має здійснювати, щоб отримувати транші прямої бюджетної допомоги. Допомога також буде надходити щоквартально", – розповідає Еспресо голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
Фото: з фейсбук-сторінки Олександра Сенка (https://www.facebook.com/Olexandr2013)
"План ще узгоджується в Брюселі, хоча це технічне узгодження. Він буде стосуватися реформ буквально в усіх сферах. Це план реформування країни. Гадаю, його узгодять уже в кінці лютого", – зазначає Ярослав Железняк.За його словами, перегляд програми буде доволі жорстким. Тобто план передбачатиме досить конкретні кроки щодо реформ для кожного кварталу, як-от перезапуск Бюро економічної безпеки. За підсумками виконання цих кроків Україна отримає або ні черговий транш. Спостерігати за виконанням плану буде спеціальний координатор.
"Чи виконувані ці реформи, навіть ніхто не питав. Ми мусимо їх виконати, інакше грошей не буде", – коментує Железняк.
Анонс майбутніх реформ Кабінет міністрів зробив “під ялинку” – затвердивши Національну стратегію доходів до 2030 року. Це великий документ з планами значних економічних зрушень і в податковій, і в митниці, і в системі управління фінансами. Окреме місце займає план антикорупційних змін.
Кошти від програми йтимуть за трьома напрямками. З них 8 млрд євро – так званий інвестиційний фонд, тобто кошти на державні і приватні інвестиції для відновлення і реконструкції України, та 3 млрд євро “технічної допомоги”.
Фото: rada.gov.ua
Майже 80% коштів, а це 39 млрд євро, будуть скеровані до бюджету, і це основний напрямок програми.
Це дозволить Міністерству фінансів утримати макроекономічну стабільність, а простіше кажучи – покривати витрати бюджету. Проте щоб отримати ці кошти, Україні треба буде показувати прогрес в реформах. І робити це доведеться щокварталу. Остаточного Плану для України ще немає, але передбачається, що в ньому будуть зафіксовані детальні кроки з реформування різних сфер і дедлайни. Виконали умову в зазначений строк – отримали зафіксовану суму. Це принцип “гроші в обмін на реформи”.
В 2024 році Україна очікує від ЄС близько 18 млрд євро, зазначав прем'єр-міністр Денис Шмигаль.
“Тобто в першому кварталі до державного бюджету має надійти 4,5 млрд євро. За виконання умов цього траншу немає підстав хвилюватися – вони прості. Ми їх уже майже виконали. А от далі починається формула “гроші в обмін на реформи”, – пояснює Ярослав Железняк.
В уряді ще торік не раз зауважували, що найбільша проблема полягає у невизначеності з фінансуванням в 2025-му. Що ж, програма Ukraine Facility частково відповідає на це питання – якщо Україна буде виконувати умови реформ, кошти будуть надходити.
Та, по-перше, залишаються ризики невиконання плану реформ, а по-друге, політичні ризики ніхто не скасовує.
Започаткування Ukraine Facility не знімає ризиків для українського бюджету, каже Роксолана Підласа.
"З 50 млрд євро лише 39 млрд євро підуть напряму в бюджет України. Ми вдячні за цю підтримку, але порівнюючи з потребами соціально-гуманітарної сфери в Україні, це не багато. Якщо розділити рівними частинами, то ми би мали отримувати по 9,75 млрд євро щороку. Але до прикладу, минулого року ЄС надав 18 млрд євро макрофінансової підтримки (майже вдвічі більше). Уряд веде перемовини, щоб цього року допомога склала також 18 млрд євро. Тому імовірно питання фінансової підтримки ЄС вирішено на 2024-2025 роки", – пояснює очільниця бюджетного комітету Верховної Ради.
Міжнародна спільнота і надалі буде підтримували Україну коштами, однак обсяги цієї підтримки зменшаться, вважають у Національному банку. Послаблення цієї підтримки держбюджет вже відчуває: торік Україна отримала $42,6 млрд міжнародного фінансування, а цього року очікує на $37 млрд. Європейські кошти з програми Українського фонду становитимуть тільки трохи менше половини цієї суми.