Про що у тексті:
“Сьогодні Колегія ухвалила звіт про розширення. Десять років тому розпочалися протести на Майдані, де людей розстрілювали за те, що вони загорнулися в європейський прапор. І тепер, через десять років, сьогодні – історичний день, бо сьогодні Єврокомісія рекомендує Раді ЄС розпочати переговори про вступ з Україною”, – так розпочала свій виступ після завершення засідання Єврокомісії її президентка Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила: Україна продовжує боротися з величезними труднощами і трагедіями, спровокованими агресивною війною Росії. Але в той самий час українці здійснюють реформи і прагнуть набути членства в ЄС, навіть під час війни за виживання.
Під час отримання статусу кандидата в члени Європейського Союзу у червні 2022 року, Україна взяла на себе зобов’язання провести сім ключових реформ, необхідних для початку предметних перемовин про членство – наступного важливого кроку у процесі європейської інтеграції.
Сьогодні Єврокомісія констатувала, що з семи кроків назустріч членству в ЄС Україна повністю завершила чотири, це:
“Україна виконала понад 90% необхідних кроків, які ми виклали минулого року в нашому звіті”, – наголосила Урсула фон дер Ляєн.
Урсула фон дер Ляєн. Фото: Gettyimages
“Решта реформ вже на шляху - і це добре. І Комісія схвалює ці зусилля,” – оптимістично оцінила нинішній стан справ з єврореформами очільниця Єврокомісії. Але в реаліях робота попереду – ще велика.
Завершити залишилося три кроки, два з яких насправді є ключовими, а один – проблемним:
Вимоги Венеційської комісії не знаходять повної підтримки в українському суспільстві – зокрема, йдеться про відтермінування переведення системи освіти в Україні на українську мову, відмову від встановлення високих обов’язкових квот на україномовний продукт у книгарнях, дозвіл національним меншинам у місцях компактного проживання друкувати інформаційні вивіски без перекладу українською мовою, а ще, наприклад, – критика обмежень Україною використання російської мови як мови держави-агресора.
Головним лобістом цієї реформи виступає дружня Росії Угорщина. Зокрема, 7 листопада, політичний директор прем’єра Угорщини Балаш Орбан заявив, що Будапешт блокуватиме початок переговорів з Україною про вступ до ЄС доти, доки не будуть виконані всі забаганки Угорщини з питань зміни українського законодавства щодо мови та освіти.
Повернемося до прямої мови Урсули фон дер Ляєн. “Сьогодні ми рекомендували Європейській Раді розпочати переговори про вступ. Ми також рекомендуємо Раді ухвалити рамкові умови переговорів – після того, як Україна здійснить поточні реформи. Про це ми доповімо Раді до березня 2024 року”.
Тепер розшифруємо, що малося на увазі. Наступне засідання Європейської Ради – саміту лідерів усіх 27 держав-членів Європейського Союзу – призначене на 14-15 грудня 2023 року. Під час саміту Єврорада має обговорити і затвердити документ, оприлюднений Єврокомісією сьогодні – євроінтеграційний пакет 2023. Якщо всі очільники держав ЄС проголосують за, то буде вважатися, що Європейський Союз готовий розпочати перемовини з Україною про вступ до ЄС. Але – як тільки вона виконає три кроки реформ, перелічені у попередньому розділі цього тексту.
Урсула фон дер Ляєн та Володимир Зеленський. Фото: Zelenskiy / Official
Тобто, починаючи від сьогодні, Україна повинна зробити все, щоб вимоги ЄС були повністю виконані. Тільки після цього Єврорада, разом з Єврокомісією, підготують новий документ: рамкові умови переговорів, де вже будуть прописані теми для дискусій та реформи, яким буде приділятися увага в цьому процесі.Радше, щоб реформи завершилися до березня 2024 року. Саме тоді Єврокомісія планує представити чергову доповідь щодо розширення ЄС – про прогрес держав-кандидатів, так, як це відбулося сьогодні. І якщо у березні наступного року Європейська Комісія констатує, що всі сім кроків Україна виконала, то саме тоді вже може настати новий етап у процесі української євроінтеграції: початок перемовин про членство України в Європейському Союзі.
Чи реально, щоб Україна завершила всі реформи до березня? У Єврокомісії не хочуть давати публічні прогнози, а ось у Європарламенті вважають, що так. Принаймні, розмови у кулуарах свідчать про оптимізм європейських політиків (більш того, багато хто висловлював розчарування, що не вдалося пролобіювати початок перемовин вже у 2023 році, для чого були передумови).
Так, кореспондентка Еспресо поспілкувалася з членом Європейського парламенту від Литви Андріусом Кубілюсом, членом комітету ЄП у закордонних справах та делегації парламентського комітету асоціації Україна-ЄС, який відверто заявив: у Європарламенті очікують початку перемовин про членство України в Євросоюзі вже навесні 2024-го.
“Залишилося три реформи, які необхідно завершити. Але у переліку – багато технічних питань, наприклад, щодо збільшення кількості співробітників у НАБУ, – зауважив пан Кубілюс. – Щоправда, окрему увагу доведеться звернути на права національних меншин, на чому наполягає, наприклад, Угорщина”.
Андрюс Кубілюс. Фото: Радіо Свобода
“Я переконаний, що Україна впорається з реформами – і перемовини про її вступ до ЄС розпочнуться вже навесні”, – заявив євродепутат.Щоправда, весна-2024 – це ще не остаточний вирок. Як пояснив кореспондентові “Еспресо” один з посадовців Європейської Ради на умовах анонімності, “Єврокомісія затверджує лише рекомендації та пропозиції, рішення у ЄС приймають лідери Євросоюзу, Європейська Рада”. За його словами, наразі починаються предметні перемовини з державами-членами ЄС для того, щоб на саміт лідерів ЄС 14-15 грудня підготувати вже документ-рішення для затвердження. Цей документ буде фіналізований вже до 12 грудня, до засідання Ради ЄС з загальних питань, яка вже передасть його до обговорення очільниками держав Євросоюзу під час засідання Європейської Ради.
Тільки після того, як рішення приймуть лідери ЄС, можна казати про реальні перспективи початку перемовин з Україною. “Рішення щодо наступних кроків повністю полягає на лідерах держав Європейського Союзу”, – наголосив співрозмовник “Еспресо”.
Гарною, а головне правдивою відповіддю на це питання став діалог, який відбувся 8 листопада під час засідання комітету з закордонних справ Європарламенту, на якому була присутня кореспондентка Еспресо. Під час засідання комітету – відразу після оголошення про затвердження пакету документів про розширення 2023 Єврокомісією – європейський комісар з питань розширення Олівер Варгелій провів з депутатами-”міжнародниками” сеанс запитань-відповідей щодо цих документів.
У процесі дискусії вже відомий нам депутат Європарламенту Андріус Кубіліус запитав у єврокомісара: а коли той прогнозує завершення перемовин про вступ з Україною?
Адресуючи це питання представникові Єврокомісії, головуючий на засіданні очільник комітету з закордонних справ, німець Девід МакАлістер зауважив, що для надання відповіді Оліверу Варгелію знадобиться кришталева куля (яку використовують ворожки).
Власне, Варгелій приблизно так, як ворожка, і відповів: на даний момент точну дату назвати неможливо.
І справді, варто пригадати, що, наприклад, Туреччина розпочала перемовини про вступ до ЄС ще в 2005 році, Чорногорія – у 2012-му, Сербія – у 2014-му. І перемовини з усіма цими країнами досі тривають, без визначеної дати завершення (щоправда, з Туреччиною перемовини знаходяться у замороженому стані з 2016-го року через систематичні порушення останньою прав людини та інші політичні дискусії з ЄС).
А ось держави Балтії та Польща свого часу завершили перемовини про вступ у Євросоюз за 3-4 роки. Хоча, наприклад, перемовини з Хорватією, що стала членом ЄС у 2013 році, тривали понад вісім років.
З цього випливає: для прийняття остаточного рішення щодо вступу України у ЄС, окрім глибоких реформ українського законодавства, гармонізації економіки з європейською, і, що важливо, внутрішньої реформи самого Євросоюзу, основним чинником залишається політична воля – керівників всіх держав-членів ЄС, а особливо найбільш сильних держав "старої Європи".
Буде політична воля – будуть знайдені й механізми для пришвидшеної процедури перемовин про вступ. Тому українським очільникам і дипломатам сьогодні, як ніколи, важливо як мінімум демонструвати не на словах, а справами реальне бажання проводити реформи. А особливо у сфері боротьби з корупцією і деолігархізації, – чого насправді дуже очікує від України Європа.