Український погляд на світ

Еспресо дотримується принципу ґендерної рівності в своїй діяльності.

Це стосується:

-  рівності усередині редакційного колективу, коли йдеться про рівні можливості та ставлення, рівний доступ до керівних посад, рівну оплату праці за однаковий вид роботи та інше.
-  рівності у контенті, який створюємо, коли йдеться про дотримання ґендерного балансу у виборі експертів, подолання ґендерних стереотипів, уникнення сексизму тощо.
 
Ця ґендерна політика редакції є частиною наших зобов’язань перед колективом, партнерами та нашою аудиторією.
 
1. Зображення жінок і чоловіків в контенті
 
Ми прагнемо, щоб у новинах і матеріалах про події рівною мірою було згадано як чоловіків, так і жінок. 
 
Ми намагаємося створити збалансоване представництво жінок і чоловіків, запрошуючи експерток і фахівчинь з різних тем.
 
Ми застосовуємо принципи ґендерної рівності  для різних типів редакційного контенту, таких як репортажі, колонки, коментарі, сюжети, документальні фільми, інтерв’ю, токшоу та інші.
 
Ми не поширюємо стереотипних образів фемінності/жіночності та мужності/маскулінності, які нав’язують уявлення про обов’язковість певних типів поведінки, особистих якостей чи зовнішніх ознак для людини тієї чи іншої статі.  
 
У своїй роботі ми не акцентуємо уваги на статі, релігії, сексуальній орієнтації чи ґендерній ідентичності, національності чи расовій приналежності, інвалідності, соціальному статусі, сімейному стані жінок і чоловіків, якщо це не є важливою, змістовно обумовленою складовою матеріалу.
 
Ми вживаємо фемінітиви відповідно до українського правопису. Вживання чоловічого роду щодо жінок можливе у прямій мові героїв, якщо вони на цьому наполягають.
 
2. Подолання сексизму
 
Готуючи матеріали, ми уникаємо не тільки ворожого сексизму, але й доброзичливого.  

Ми перевіряємо свої матеріали, застосовуючи правило інверсії (так зване "правило дзеркала") або зміни ролі, щоби допомогти проілюструвати значення стереотипу. Чи однаково доречно певне висловлювання виглядало б у матеріалах про жінку чи про чоловіка?
 
Ми уникаємо застосувати упередження, які ґрунтуються на ідеї неповноцінності жінок або на стереотипних ролях жінок і чоловіків.
 
3. Висвітлення домашнього та ґендерно зумовленого насильства
 
Ми уникаємо поширення контенту, який сприяє чи може сприяти сексуалізації та/або об’єктивації жінок та чоловіків, тобто процесу поводження з людиною чи представлення людини, як об’єкта, який служить виключно для сексуального задоволення інших.
  
Ми не використовуємо стереотипні заголовки та не супроводжуємо тексти шокуючими фотографіями чи ілюстраціями. Ми наголошуємо на факті скоєного злочину, а не на його деталях і емоціях постраждалих, дбаємо про їхню конфіденційність, зважаємо на ризики повторної травматизації.
 
Ми використовуємо неосудливу мову, в якій відсутні будь-які звинувачення постраждалих, та уникаємо віктимізації.
 
У своїх матеріалах ми послуговуємось коректною термінологією. Наприклад, "потерпіла" або "людина, яка пережила травматичний досвід", "людина, яка постраждала від насильства" замість "жертва", якщо постраждала від насильства людина вижила. Слово "жертва" стигматизує.
 
Ми використовуємо загальну інформацію та статистику для представлення ґендерно зумовленого насильства як соціальної проблеми, а не як індивідуальної, особистої трагедії або частини кримінальної хроніки.
 
Ми намагаємось включати до матеріалів інформацію з місцевими контактами, зокрема про гарячі лінії, притулки, які доступні людям, що постраждали від домашнього насильства.
 
4. Висвітлення сексуального насильства, пов’язаного з війною
 
Працюючи над цією темою, ми керуємося Глобальним кодексом поведінки щодо збору та використання інформації про систематичне сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (Кодексом Мурад) та протоколом взаємодії з медіа, створеним ГО "Сема Україна" — організацією, що об’єднує жінок в Україні, які пережили СНПК.
 
При підготовці таких матеріалів ми обов’язково забезпечуємо баланс між своїм правом на публікацію суспільно важливої інформації та відповідальністю за захист постраждалих, а також впливом такої інформації на нашу аудиторію.

Ми уникаємо надмірної сенсаційності та шокуючих заголовків, щоб не  припустити повторної віктимізації, репресій, стигматизації. 
 
Ми відмовимося від безпосереднього інтерв’ю із постраждалою людиною, якщо є побоювання вважати, що це сприятиме повторній травматизації. В такому разі, ми запишемо інтерв’ю з психологами, юристами, соціальними працівниками, які надають постраждалим послуги.
 
Ми не чинимо тиск на постраждалих, змусивши їх розкрити інформацію про їхній досвід насильства. Ми поважаємо право людей, які пережили сексуальне насильство, припинити взаємодію в будь-який момент.
 
Ми обов’язково чітко повідомляємо потерпілим, які їх фотографії, аудіо та/або відео будуть поширені нашим медіа та з якою метою. Перед публікацією інтерв’ю, фотографій або відеоматеріалів ми надаємо нашим героям можливість ознайомитися з матеріалом. 

При публікації будь-яких матеріалів із зображенням дітей, які пережили травматичні події, їхні обличчя та/або особисті дані, які можуть їх ідентифікувати, мають бути приховані. 

 
5. Втілення політики ґендерної рівності
 
Ця політика є письмовою та оприлюднена в загальному доступі. Ми застосовуємо її на практиці у щоденній роботі. Всі працівники і працівниці, штатні або позаштатні, зобов’язані дотримуватись цієї політики на роботі (або в межах співпраці з нашою редакцією)  незалежно від власних поглядів. 
 
Головний редактор/ка або його/її заступник/ця відповідальні за втілення цієї політики в роботі редакції.
 
Всі наші працівники і працівниці обізнані про цю політику.