Поезія, художня проза, історична та мистецтвознавча література, твори для дітей – всі вони зробили внесок у формування ідентичності незалежної нації й достойні називатися знаковими. Про які саме книжки йдеться, розповідаємо далі.
Нещодавно Український інститут книги ініціював проєкт "30 знакових книжок нашої Незалежності". Його мета – за допомогою всеукраїнського онлайн голосування сформувати список видань, без яких не уявити культуру сучасної України. Обирати є з чого! На сайті проєкту знайдете ТОП-100 книжок – довгий список претендентів, який склали авторитетні експерти.
Щоб було легше визначитись з вибором, ми проаналізували цей список й поділили його на категорії. Шукайте власних фаворитів і голосуйте! Підтримати проєкт, улюблених письменників та дорогу серцю книжку можна до 15 жовтня.
Поезія
Українська поезія у будь-яку епоху була чимось більшим, ніж вправами у римуванні рядків. Роки Незалежності не стали винятком. У 1960-х поезія говорила мовою протесту проти радянської влади, у 1980-ті – остаточно ламала канони соцреалізму і йшла назустріч світовим мистецьким напрямам. Багатьох тогочасних лідерів інтелектуального андеграунду не друкували. Але читач вже Незалежної України міг пізнати творчість тих, хто йшов проти "системи". Тому у ТОП-100 знакових книжок є збірка віршів Грицька Чубая "П'ятикнижжя", "Вибране за 33 роки" Олександра Ірванця, "Осінні пси Карпат" Василя Герасим’юка. "Триста поезій" Ліни Костенко – книжка, без якої неможливо уявити будь-який список важливої для країни літератури, бо ім'я авторки давно асоціюється зі словосполученням "честь нації". Поруч з тими, кого вже можна вважати класиками, у списку стоять імена й молодих поеток. "Абрикоси Донбасу" Любові Якимчук і "Тюремна пісня" Олени Герасим'юк присвячені російсько-українській війні. Підсумовує все розмаїття українського поетичного слова збірка "Антологія української поезії ХХ століття. Від Тичини до Жадана".
Література для дітей
Здавалося б, такий серйозний рейтинг і раптом – література для дітей. Звісно! Бо саме вона закладає основи любові до рідного слова, символів і образів. Вже кілька поколінь українців виросло на віршиках з "Абетки" видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА", а "Джури" Володимира Рутківського підкорили серця багатьох підлітків, які вважають вітчизняну тетралогію крутішою навіть за пригоди Гаррі Поттера. До ТОП-100 увійшла і трилогія Сергія Оксеника "Лісом. Небом. Водою" – фентезійно-пригодницька антиутопія, що полюбилась як читачам, так і літературним критикам.
Зібрання творів
Тридцять років Незалежності – час, коли з’явилось розуміння того, що знання культурного спадку є запорукою подальшого розвитку, коли до українців повернулись заборонені з політичних міркувань автори. Тому не дивуйтесь, що у переліку книжок для голосування є, скажімо, повне зібрання творів Леся Українки у 14 томах, зібрання творів Василя Стуса у 6 томах чи 12-томник спадку Шевченка. Підготовка таких масштабних видань – ґрунтовна робота, яку має підтримувати держава, щоб не забувати тих, хто вірив у Незалежність України, навіть коли вона була схожа лише на мрію.
Художня проза
Категорія, що містить найбільшу кількість книжок. Тут і постмодерністські тексти Євгена Пашковського – "Щоденний жезл", Юрка Іздрика – "Воццек & воццекургія", Юрія Андруховича – "Рекреації", і роман Василя Кожелянка у жанрі альтернативної історії "Дефіляда в Москві", і Люко Дашвар з любовними пристрастями у книжці "Село не люди", і історична проза Василя Шкляра, детективні романи Андрія Кокотюхи та Андрія Куркова… Література масова, інтелектуальна, більш вишукана і комерційна – все те, що захоплювало читача, доводячи, що українська література може бути цікавою та різноманітною. Від 2014 року маємо прозу про війну… Вона теж буває різною: тверезою й критичною, як "Точка нуль" Артема Чеха, чутливою, як "За спиною" Гаськи Шиян, емоційною, як "Доця" Тамари Горіха-Зерня, лаконічною й правдивою, як "Інтернат" Сергія Жадана. У ТОП-100 знайдете роман "Фелікс Австрія" Софії Андрухович і "Солодку Дарусю" Марії Матіос, культову "Сталінку" Олеся Ульяненка, "Довгі часи" Володимира Рафєєнка, "Землю Загублених" Катерини Калитко… Обирати є з чого. І від цього стає по-своєму радісно.
Історія України
Століттями історія України переписувалась, змінювалась, стиралась. Але, починаючи з 1991 року, вітчизняні науковці отримали можливість говорити про минувшину без ідеологічних штампів. Саме тому такими важливими стали "Україна. Історія" Ореста Субтельного, «Нарис з історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття» Наталії Яковенко. Про формування української політичної нації йшлося в книжці В'ячеслава Чорновола "Пульс української незалежності". Ярослав Грицак у праці "Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття" представив історію країни як цілісний закономірний процес, а не набір дат і фактів. Гульнара Бекірова присвятила книжку "Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941-1991 роки)" дослідженню боротьби кримських татар за повернення на свою рідну землю. Важливими стали й наукові праці іноземних істориків, які по-новому, користуючись архівними матеріалами, часто недоступними для українських дослідників, розкривали події минулого. Тому проєкт пропонує проголосувати за, наприклад, "Криваві землі" Тімоті Снайдер, "Браму Європи" Сергія Плохія чи "Червоний голод" Енн Епплбом.
Серед сотні важливих книжок тридцятиріччя Незалежності також знайдете мистецтвознавчу, філософську літературу, автобіографії, праці з культурології тощо. А це означає, що, проголосувавши за свою улюблені книжки, можна занотувати назви тих, які ще не прочитані, але однозначно заслуговують на увагу.