8 листопада Верховна Рада ухвалила зміни до бюджетного кодексу України для "забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України". Документ передбачає, що тепер податок з доходів фізичних осіб, який сплачують з грошового забезпечення військових, який досі йшов до місцевих та обласних бюджетів, тепер піде до державного – на закупівлю дронів та артсистем. Ціна питання – майже 26 мільярдів гривень до кінця цього року та орієнтовно 94 мільярди – у наступному. Однак як таке "обрізання" позначиться на місцевих бюджетах? Адже депутати ВРУ поставили в одні умови й відносно безпечні міста на заході країни, так і прифронтові громади, де військові ПДФО та зарплати бюджетників залишились фактично єдиним джерелом доходу.
Коротко про те, що у тексті:
Податок з доходів фізичних осіб – основне джерело надходження місцевих бюджетів. Це і зарплати працівників, і грошове забезпечення військових та силовиків. З початком повномасштабного вторгнення кількість військових зросла у рази, а отже і ПДФО з їхніх зарплат. Однак і видатки у громадах зросли також. Той же опалювальний сезон в умовах блекаутів, коли доводиться закуповувати тонни пального для генераторів і самі генератори.
Водночас в урядовому законопроєкті передбачено, що вилучені у громад у цьому році військові ПДФО підуть на закупівлю дронів та артилерійських систем (орієнтовно по 13 млрд).
У наступному році 45% скерують Держспецзв'язку на дрони, ще 45% Мінстратегпрому для розгортання виробництва боєприпасів та зброї, а 10% - розпорядникам сектору безпеки й оборони для автоматичного розподілу між військовими частинами.
"Парламент фактично позбавив місцеву владу можливості допомагати Збройним силам і спрямовувати кошти з бюджетів міст нашим захисникам, – заявив мер Києва Віталій Кличко. – Забравши у міст і селищ військовий ПДФО (ще й заднім числом), Верховна рада, уряд демонструють, що центральна влада не впоралася з фінансуванням армії. І тепер намагається перекласти це на місцеве самоврядування. Це при тому, що всі міста й так платять в Держбюджет 40% ПДФО своїх громад. А Київ – 60%. І всі міста також додатково спрямовують на допомогу захисникам кошти з бюджетів громад".
За його словами, це рішення особливо вдарить по невеликих містах і містечках, де військовий ПДФО становив значну частину бюджету.
Скажімо, у Яворівській громаді з населенням 52 тис. грн надходження від військового ПДФО раді станом на 1 листопада склало приблизно мільярд гривень. Водночас у цьому році 374 млн з бюджету громади передбачено на субвенцію державному бюджету за зверненням військових частин на їхнє матеріально-технічне забезпечення. Ще 365,4 млн з бюджету Яворова до державного бюджету вилучають як реверсну дотацію.
Пікети під місцевими радами з гаслами "спочатку дрони потім стадіони" чимало представників місцевих громад називають "багатоходівкою", яку розіграла влада. Звичайно, вона була б не можливою, якби деякі місцеві ради, отримавши доступ до ресурсів, не почали витрачати їх на, м’яко кажучи, недоречні під час війни закупівлі: дорожезні спорткомплекси, лижеролерні траси тощо.
"Насправді проблему з некритичними закупівлями можна було вирішити дуже легко, просто врегулювавши, на що можна витрачати гроші під час воєнного стану, а на що ні. Але ж це навіть не намагались зробити, – каже у коментарі "Еспресо" депутатка ВРУ Ніна Южаніна. – Ми бачили, як розкручується ситуація в суспільстві. Наприклад, протести на витрачання мільярдів Дніпром нібито на не найпотрібніші напрямки. Можливо. Але ви регламентуйте їх. Але забрати усі військові ПДФО у Дніпра не можна – у них постійні прильоти: що в центрі міста, що по окраїнах, що у містах-супутниках. Там просто руїна".
Тим часом міський голова Дніпра Борис Філатов заявив, що лише у Дніпра забрали 4 млрд
"Знімаю капелюха перед нашими парламентарями та урядовцями, які так технічно розіграли місцеве самоврядування. Тож, шановні колеги, зараз ви отримали шалено великі кошти. Сподіваюся, вам вдасться не лише раціонально витратити їх на потреби Сил Оборони. А й відкрито прозвітувати суспільству щодо ефективності цих витрат", – написав Філатов, назвавши при цьому активістів, які протестували проти некритичних закупівель "корисними ідіотами".
При цьому за словами Южаніної, було звернення голови Харківської міської ради, депутатів з прифронтових регіонів, які пояснювали, що на ці кошти будують укріплення.
"Там перейшли до відбудови фортифікаційних споруд. Вони зараз укріплюють третю лінію оборони, бо ж усі розуміють, що може статись. І в цей час, коли вони це роблять, від них забирають ресурс. Як до цього можна відноситись? У мене вже різні думки з цього приводу, – каже депутатка. – Якщо говорити, що нам не вистачає 25,8 млрд до кінця цього року на придбання снарядів і ще на якісь потреби, то давайте зараз їх знайдемо, дуже швидко знайдемо. Навіть виходячи із 45 млрд, які є у дебіторський заборгованості перед Міністерством оборони. Я згодна, щоб переглянули інші статті видатків, навіть нашу заробітну плату, якщо потрібно, урізати, але забирати джерело доходів у прифронтових громад – неприпустимо".
"Ми розуміємо, що є великий дефіцит в бюджеті: нам вже у цьому році не вистачає коштів на закупівлю снарядів, як говорить влада, не вистачає на відновлення чи на розбудову оборонного комплексу. Але з вересня, коли подали цей урядовий законопроєкт, ми мали почути прифронтові регіони. Там територіальні громади витрачають не тільки 100% цього податку, який сплачується за розподілом у місцевий бюджет. Вони витрачають понад ці суми", – каже народна депутатка Ніна Южаніна. – На місцях залишається купа проблем, які вирішують, не чекаючи ніяких субвенцій з державного бюджету. Після прильотів місцева влада знаходить можливості максимально швидко реагувати, забезпечувати людей якимось тимчасовим житлом".
При цьому саме громади, де розташовані військові об’єкти, частіше зазнають ворожих ракетних атак. Той же Старокостянтинів на Хмельниччині ворог регулярно атакує ракетами та дронами, зазнають руйнувань цивільні об’єкти.
"Для прифронтових громад, на кордоні з РФ, в зоні активних бойових дій військовий ПДФО був основним доходом і базова дотація з розрахунку 2021 року не забезпечує компенсації надходжень і, головне, – необхідних для утримання інфраструктури та соціальних програм коштів, – каже радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан у коментарі "Еспресо". – Є громади, у яких дефіцит бюджету наступного року через вилучення військового ПДФО матиме до 40% дефіциту. І це саме ті, які потребують відбудови й відновлення, бо зазнали найбільших руйнувань через обстріли. І їх продовжують обстрілювати".
Хоча парламент ухвалив законопроєкт про перерозподіл військового ПДФО 8 листопада, гроші з місцевих бюджетів мають вилучити уже з 1 жовтня – і до завершення воєнного стану. Тобто заднім числом, що є законодавчим нонсенсом.
"Вилучення відбулось "заднім числом", відповідно, з порушеннями. Щобільше, такі зміни не просто посеред бюджетного року, а останньому кварталі – теж порушення. Належної компенсації громадам, для яких це буде критично і у 2024 році, не передбачили”, – каже Оксана Продан.
Тим часом Ніна Южаніна вважає, що якщо у законі передбачили, що вилучення має відбутись з 1 жовтня, це означає, що уже з жовтня казначейство затримувало ці кошти й не перераховувало у громади.
"Мене дивує, що закон прийнятий заднім числом, щоби уже з 1 жовтня спрямувати ПДФО до спеціального фонду державного бюджету. Це означає що з 1 жовтня казначейство уже затримувало ці перерахування. Уже листопад, тож щонайменше дві трансакції затримали, – каже депутатка. – Я чула, що юристи тихенько говорили тихо про те що, що це є підставою подавати до Конституційного суду на невідповідність норм закону. Але мені здається, що все зараз буде прикрито воєнним станом і крайньою потребою".