Путін мститься за Кримський міст. Очікувано. Передбачувано. Як і те, що бити він буде не по військових цілях, а по цивільних. Путін мститься за власне приниження.
Путін розраховує на психологічний ефект. Що ж, він отримає психологічний ефект. Але не той, на який розраховує.
Україна поцілила у Кримський міст. Привітавши Путіна з ювілеєм. Парадоксально, але головний ефект цього удару – якраз у соціально-психологічній площині. Так, ми ускладнили логістику для росіян на фронті. Але не принципово. Міст буде функціонувати. Але головний удар – по мізках російських еліт. Останнім часом багато повідомлень про те, як пожвавились російські павуки в банці. Відчуваючи, що програють. Кадиров і Пригожин атакують генералів, бандити займають все більш панівну позицію у владі, розхитуючи основу цієї влади. Пропагандисти не розуміють кого і як обвинувачувати. Башти кремля воюють одна з одним. І це розхитує владу. Це розхитує позиції Путіна. І це послаблює Росію. То ж це дуже вигідно для України.
Удар по мосту прискорить всі ці процеси. Бо це приниження. Приниження особисто Путіна. Який у росіян в головах завжди перемагає. А тут його принижують. І тому це був дуже точний удар з українського боку. Навколо Кремля відчувається стійкий запах слабкості.
У відповідь Путін влаштовує істеричну ракетну атаку по Україні. Яка не має жодної військової мети, чисто психологічну. Психічна атака.
Він хоче відновити образ мачо, якому є що відповісти. Він хоче виглядати сильнішим для власної аудиторії. І хоче залякати українців.
Чи зможе він залякати такими ударами українців і схилити до перемовин? Ні. Як кажуть, ракетна атака як 24 лютого, але вже не страшно. Кожного разу коли Путін робить якийсь жахливий теракт, це лише посилює бажання українців до опору. Якщо удар по кримському мосту послаблював Росію, то істеричні атаки Путіна посилюють Україну, консолідуючи країну. Не кажучи вже про те, що Путін використовує обмежений запас ракет не на військові цілі, що могло б йому допомогти на фронті, а для залякування. Навряд чи боронити Херсон допоможе удар по мосту Кличко. Який, тим більше ще й встояв.
А чи буде він виглядати сильнішим? Цікаве питання. Бо з одного боку російська пропаганда цілий день буде транслювати удари "по центрах прийняття рішень" і вихвалятися силою російської зброї. А з іншого боку еліти будуть розуміти суть. Що це саме удар відчаю. А коли лідер у відчаї, коли він приймає емоційні рішення через психологічні удари, це не додає впевненості у ньому. Навіть тим, хто звик жити з думкою, що Путін не може програти.
Про автора. Сергій Фурса, інвестиційний експерт, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.