10 лютого розпочнеться п’ятий місяць оборони Авдіївки, якщо рахувати з того часу, коли Путін наказав узяти місто до дня своїх "перевиборів". У підсумку чотиримісячного наступу росіяни не змогли реалізувати задуманого. На півдні, з боку Водяного й Опитного, фронт практично не зрушив з місця. Якщо не враховувати невеликі локальні зміни, то з цього флангу вони навіть не зуміли наблизитися до перерізання логістики. Водночас вони знову просунулися на 800 м. із Пісків у напрямку Першотравневого.
З північного флангу окупанти мали дещо більші успіхи. Вони вибили Сили оборони з території довкола терикону, а також перерізали залізницю в районі села Степове. Однак біля Степового ворог застряг уже понад місяць. Його спроби пробити нашу оборону ще північніше, в напрямку на Новокалинове й Очеретине, також зазнали краху. І навіть більше – ЗСУ зуміли дещо потіснити окупантів біля Новокалинового і Новобахмутівки.
Відтак рашисти залучили свій улюблений сценарій – викопали підкоп і зайшли нам у тил. Упродовж тижня тривали запеклі бої в районі ресторану "Царська охота" й кількох вулиць з одноповерховою забудовою на південній околиці Авдіївки. Втім ЗСУ так і не вдалося повністю вибити ворога за межі міста.
Але головним ударом, який тривалий час готував ворог, став прорив окупантів на півночі Авдіївки. Тут вони пробили наші редути та через садовий кооператив вклинилися між коксохімічним заводом і піщаним кар’єром, а також розширили зону свого контролю на схід від кар’єру до села Кам’янка.
Ситуація є доволі загрозливою, оскільки росіяни постійно вливають нові сили у свої штурми, намагаючись розширити вбитий у нашу оборону клин. Основне їхнє завдання – вийти на дорогу 00542, яка в місті переходить у вулиці Грушевського й Індустріальний проспект. Тим самим вони зможуть перерізати логістику для військових, які обороняють стратегічно важливу позицію "Зеніт", а також центральні та південні райони Авдіївки. Очевидно, що Генштаб розуміє цю загрозу та вживає заходів для її нейтралізації. Тому саме в ці дні/тижні буде вирішуватися доля Авдіївки – чи зможе вона витримати натиск окупантів до "виборів" Путіна, чи ЗСУ доведеться відводити війська на підготовлені позиції за містом.
Після Авдіївки саме на Луганщині росіяни мають найбільше угруповання військ – 55-60 тис. Їхній наступ триває ще з травня. Однак він не мав серйозних успіхів, поки в ЗСУ не почався снарядний голод, через який Сили оборони почали втрачати деякі позиції. За село Табаївка вже другий тиждень точаться бої, а саме село перебуває в сірій зоні.
Разом з тим ворог намагається наступати й на інших напрямках, щоб зламати лінію фронту і зайти нашим воїнам у тил. Так, частина наступає по дирекції Крохмальне – Піщане з південного боку, а інші з півночі атакують село Іванівка. Врешті, третя група військ намагається прорватися вздовж дороги Р-07, що веде на Куп’янськ. Тим самим вони хочуть відрізати Сили оборони, які тримають бій у Кислівці та Котлярівці. За тиждень наступів росіяни не змогли здійснити задуманого.
Натомість дещо південніше, на Лиманському напрямку, ворог продовжує атакувати села Терни і Ямполівка. Попри те, що українські бригади, які воюють на цій ділянці фронту, похвалилися 40 знищеними одиницями бронетехніки в радіусі 3 кв. км, ворог таки зумів протиснути лінію фронту на кількасот метрів у напрямку Тернів.
Поки під Бахмутом точаться позиційні кровопролитні бої без жодних змін лінії фронту, саме на Вугледарський напрямок окупанти роблять ставку як запасний після Авдіївки. Прорив до Вугледара може стати не меншим тактичним успіхом для окупантів, аніж окупація Авдіївки. Тому на цю ділянку фронту вони також перемістили значну кількість ресурсів. Цього тижня їхні атаки концентрувалися здебільшого північніше від Новомихайлівки по дирекції на Побєду і Парасковіївку. Окрім того, село Побєда загарбники почали атакувати й з боку окупованої Мар’їнки. Також із Мар’їнки рашисти продовжують вести штурмові дії в бік Курахового. Тут вони зуміли відтіснити Сили оборони на кількасот метрів на північ від Георгіївки.
На південь від Новомихайлівки ворог наступав із Солодкого на Водяне. Але тут в одному зі штурмів 72-га бригада зуміла розбити колону 11 танків і БМП.
У ніч на 1 лютого 6 морських дронів атакували ракетний катер "Івановєц", який вийшов з озера Донузлав, і повністю потопили його разом із командою. Водночас 3 Су-24 Повітряних сил ЗСУ випустили шість ракет Storm Shadow/SCALP-EG по авіабазі "Бельбек". Тут прилетіло в командний пункт, пункт зв’язку та по літаках. Загинув командувач ескадрильї винищувачів генерал-лейтенант Татаренко, 10 військових, а 3 літаки отримали значні пошкодження. Цього ж дня ЗСУ завдали ракетних ударів по базі розвідки у Роздольному й аеродрому "Саки" в Новофедорівці.
Командувач ВМС України Неїжпапа висловив упевненість, що Кримський міст не достоїть до кінця 2024 року.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.