Казахстан як нова війна Путіна. Як Росія окуповує колишні частини СРСР

Введення російських військ до Казахстану стало однією з головних світових подій початку січня. Це була до певної міри несподівана ситуація. Аналітики очікували, що Росія може висунути претензії на північ Казахстану. Однак РФ пішла далі і зараз бере під контроль вже всю країну

У цій статті Еспресо пропонує подивитися як путінська армія заходить до країн Східної Європи, Закавказзя, Центральної Азії. Як з різних боків навколо та неподалік від України формується група країн, які частково або повністю окуповує РФ.

Термін “колишній СРСР” використовується зараз у російській пропаганді. В Україні його вживають менше, бо вважають застарілим та неактуальним для наших реалій. У цій статті ми пишемо про “колишній СРСР”, щоб пояснити цілі російської агресії. Путін відбудовує СРСР і тому вводить війська у країни, які колись були у його складі.

Казахстан

На початку січня 2022-го у Казахстані спалахнули масові протести, центром яких стало найбільше місто країни Алмати. На тлі втрати контролю над містами казахська влада звернулася до Росії за допомогою. Вона зробила це попри наявний власний силовий апарат.

5 січня президент Касим-Жомарт Токаєв попросив у Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) допомоги у ліквідації “терористичної загрози”. До ОДКБ входять 6 пострадянських країн, однак ключову роль там грає Росія.  

6 січня перші підрозділи сил ОДКБ прибули до Казахстану. Від РФ до складу цього контингенту увійшли підрозділи Повітряно-десантних військ. Точна кількість російських військ, які вже введені до Казахстану, невідома.

Формально це мають бути 3 тисячі військових. Однак до казахських аеропортів вже прибули десятки військових літаків РФ з особовим складом та технікою. Фактично йдеться про більшу, ніж заявлена кількість окупантів.

Читайте також: Дві чеченські, анексія Криму і окупація Донбасу. Хто такий генерал Сердюков, який “допомагатиме” Казахстану

Білорусь

Хоча в Білорусі, так само як і в Казахстані завжди був проросійський режим, Кремль останнім часом ще більше розширив свій вплив у цій країні.

Протести у Білорусі загострилися після президентських виборів 9 серпня 2020 року. Лукашенко майже вперше за роки свого правління зіткнувся з масовими протестами по всій країні. Акції спротиву були придушені силовим шляхом.

Експерти вже тоді зазначали, що у Білорусі фізично не було такої кількості силовиків, які могли кількісно боротися із протестувальниками у різних містах країни. Ймовірно, протестні виступи придушували також російські силовики.

Нині розширюється і присутність російської армії у Білорусі. Під час навчань "Запад-2021" на чотирьох полігонах білоруської держави перебувало близько 2,5 тис. російських військових. Це були переважно десантники та підрозділи 1-ї танкової армії. Після проведення навчань Росія формально заявила про виведення цієї групи військових.

З вересня 2021 року до бойового чергування протиповітряної оборони Білорусі заступили ланка літаків Су-30 та дивізіон зенітно-ракетних систем С-400 "Тріумф" зі складу збройних сил РФ.

Молдова

Офіційно на території самопроголошеної придністровської республіки перебуває близько 1700 російських військових. Реальна чисельність контингенту невідома. Це залишки 14-ї армії РФ, яка перебувала там після розпаду СРСР.

У Молдові російські війська ще з початку 90-х мають статус “миротворчих”.

Саме українська територія не дозволяє сполучити окупаційне угруповання у Молдові з Росією. Тому одним зі сценаріїв який враховують українські військові експерти є пробиття росіянами “коридору” до Придністров’я. “Коридору” через українську територію.

Грузія

Після російсько-грузинської війни 26 серпня 2008 року тодішній президент РФ Дмитро Медведєв підписав укази про визнання незалежності Абхазії та Південної Осетії.

Росія розмістила свої війська як в Абхазії, так і в Цхінвальському регіоні (Південна Осетія). Російські силовики були розгорнуті вздовж лінії розмежування. За час після війни 2008 року були неодноразово зафіксовані спроби росіян посунути лінію розмежування в Цхінвальському регіоні.

Очевидно, що без російської військової підтримки абхазькі та осетинські сепаратисти не змогли б протистояти грузинській армії.

Вірменія

Вірменія є давнім військовим союзником Росії.

База в Ґюмрі була заснована в 1995 році за угодою урядів Росії та Вірменії. На базі тоді була розквартирована 164-а мотострілецька дивізія росіян.

Договір про військову базу був укладений терміном на 25 років. Він був продовжений до 2044 року в ході візиту президента РФ Медведєва до Вірменії в 2010 році.

База підпорядкована Групі російських військ у Закавказзі Південного військового округу РФ. База оснащена зенітно-ракетними комплексами С-300 і винищувачами МіГ-29. На базі перебувають близько 5 тисяч військових.

Азербайджан

Російська військова присутність в Азербайджані стала можливою після Другої карабаської війни.

27 вересня 2020 року Азербайджан почав наступ на окуповані вірменами райони своєї території. Цікаво, що Росія тоді не підтримала свого союзника Вірменію, а виступила в статусі посередника.

10 листопада 2020 року Азербайджан і Вірменія підписали угоду про припинення вогню. Однією зі складових цієї угоди стало запрошення у регіон російських “миротворців”. Уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі і вздовж Лачинського коридору було розгорнуто контингент РФ в кількості 2 тисяч військовослужбовців.

Таджикистан

У травні 2013 року уряди Таджикистану й Росії ратифікували угоду про продовження перебування російської армії до 2042 року.

201-а військова база росіян є найбільшою сухопутною базою за межами РФ. Тут служать близько 7 тисяч військовослужбовців. База створена на основі 201-ї мотострілецької дивізії. Підрозділи розташовані в трьох містах: Душанбе, Куляб і Курган-Тюбе.