На таких темах акцентували міжнародні видання 25 травня:
Поки що іноземні ЗМІ роблять лише припущення, хто ж може змінити на посаді норвежця Єнса Столтенберга, який перебуває на посаді генерального секретаря НАТО із 2014 року та планує залишити свою посаду наприкінці вересня 2023 року. Зокрема Politico робить ставку на прем'єрку Данії Метте Фредеріксен. Вона відповідає декільком критеріям, які країни-члени НАТО хочуть бачити у своєму наступному лідері, вважають у виданні.
"Її кандидатура дійсно серйозно розглядається низкою великих союзників", – говорить дипломат із Центральної Європи, який вирішив зберегти анонімність, та додає, що данська прем'єр-міністрка "була достатньо впевненою в ході війни в Україні".
Роль нового генсека традиційно відводиться комусь із європейських політиків, проте схвалити кандидатуру мають у Вашингтоні. Тож, на думку щодо можливого вступу на посаду Фредеріксен наштовхує і планована зустріч прем'єрки із Джо Байденом, що має відбутися вже у червні. Передовсім у заяві Білого дому щодо зустрічі йшлося, що Байден і Фредеріксен "переглянуть свої зусилля як союзників і близьких партнерів НАТО зі зміцнення трансатлантичної безпеки і економічного процвітання" і "обговорять свою непохитну підтримку України перед обличчям жорстокої агресивної війни Росії".
Як зазначають у Politico, данська лідерка відповідає кільком критеріям. Члени Альянсу шукають політика зі статусом глави уряду, а з огляду на те, що всі попередні очільники НАТО були чоловіками, існує сильний тиск щодо пошуку жінки-кандидата.
Проте все ж існують нюанси, зокрема те, що представник Данії обіймав цю посаду перед Столтенбергом – із 2009 по 2014 рік. Окрім того, Данія відстає у своїх витратах на оборону, і цей момент може викликати занепокоєння в деяких столицях. Тому говорити точно, хто стане новим генсеком, поки що рано.
Фото: gettyimages
The Telegraph аналізує ситуацію у світі із гіперзвуковим озброєнням, яке викликає занепокоєння у військового командування різних країн. Швидка та маневрена, це мала бути ракета, яку ніхто не зможе зупинити, вона мала стати серйозною загрозою для України та НАТО.
Аж тут надходять повідомлення від України про те, що ЗСУ за допомогою систем Patriot знищили пів дюжини ракет КН-47М2 "кинджал".
"Отже, якщо повний набір "кинджалів" дійсно знищений, то чи не зникла разом з ним містика нестримної ракети, яка мала змінити обличчя війни? Можливо, – роздумують у виданні та пояснюють: – Перехоплення "кинджалів" є вирішенням головоломки, над якою, по суті, військове командування б'ється вже пів століття, відколи ядерні боєголовки були розміщені на борту міжконтинентальних балістичних ракет і балістичних ракет середньої дальності".
Щоб ускладнити завдання українській ППО, Росія поєднує появу гіперзвукових ракет зі звичайними, або навіть з безпілотниками іранського виробництва. Ця комбінація призначена для того, щоб перевантажити системи Patriot. Самі "кинджали" оснащені шістьма хибними цілями, які вистрілюють далеко від боєголовки, з метою збити з пантелику так звані інтегровані системи протиповітряної і протиракетної оборони (IAMD), що лежать в основі щита НАТО. Росія, яка витратила величезні кошти на вдосконалення власних систем ППО, чудово розуміється на IAMD, що може пояснити, на думку аналітиків, чому вона так захопилася можливостями "кинджала".
Проте Patriot також був оновлений. За словами фахівця із повітряних війн в Королівському інституті об'єднаних служб Джастіна Бронка, найновіша модель PAC-3 "спеціально спрямована на покращення ефективності проти дуже складних балістичних ракет з хибними цілями". У гонці гіперзвукових озброєнь "відбувається постійний рух вперед і назад", коли атака і оборона по черзі претендують на переваги.
Фото: https://building-tech.org/
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявляє, що Єврокомісія схвалила схвалив поправки до контракту, пов'язані з інвестиціями в АЕС "Пакш".
За його словами розбудова нових блоків на АЕС означатиме довгострокову гарантію безпеки енергопостачання Угорщини, оскільки для країни атомна енергетика має критичне значення. Він також відзначив, що договорам, які укладені з Росатомом на нові блоки АЕС, вже 9 років, тому вони потребують оновлення правових і технічних умов, а також певних змін у контрактах. І критерії для цього Угорщина вже узгодила в Москві з представниками Росатому.
Сіярто переконаний, що із такими кроками їм вдасться запустити "Пакш-2" вже на початку 2030-х років.
Це єдина робоча атомна електростанція на території Угорщини, розташована за 100 км від Будапешта. Станція побудована за радянським проектом. Тут розташовані 4 реактори типу ВВЕР-440, які вводилися в експлуатацію від 1983 по 1987 роки. Зараз вона виробляє понад 42% всієї електроенергії у країні.
8 грудня 2014 року Росія та Угорщина підписали документи на будівництво п'ятого і шостого блоків АЕС із реакторами за російською технологією ВВЕР-1200. Будівництво мало початися 2018 року. А вже у серпні 2022 року Угорщина видала дозвіл РФ на будівництво проекту "Пакш-2", яким займатиметься Росатом.
Фото: gettyimages