Військове капеланство є професією, яка вже офіційно існує в Україні. Військовий капелан – це військовослужбовець на посадах офіцерського складу, який проходить професійну підготовку у службі з військовими на фронті. Закон «Про службу військового капеланства» набув чинності наприкінці 2021 року. Тобто священнослужителі — представники українських Церков і релігійних організацій, приходять на офіцерські посади у Збройних Силах України, Національній гвардії та Державній прикордонній службі. Вони не долучаються до нарядів та урочистих маршів, але мають опанувати військову культуру. Штатні посади військових священників з’явилися 2016-го — спочатку у Національній гвардії, тоді у Збройних силах України. До того священнослужителі їздили на фронт з душпастирським служінням як волонтери.
Фото: gettyimages
Капеланом може бути громадянин України з богословською освітою, священнослужитель однієї з конфесій чи релігії, які зареєстровані в Україні. Стати військовим капеланом можна лише добровільно. Втім для цього треба отримати дозвіл від Церкви. Якщо священник зголошується бути капеланом, спершу Церква має розпізнати його покликання до служіння у війську (умовно придатність та готовність). Церква також має подбати про духовну, священничу формацію людини, благословити на здійснення капеланської служби у війську і забезпечити відповідність кандидата вимогам Закону України щодо військової служби. Далі душпастир має отримати мандат на право здійснювати капеланську діяльність, який видає Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Звіривши усі документи кандидата, далі видають і надсилають мандат у Церкву. Такий дозвіл священник отримує від керівного центру релігійної організації або Церкви. Відповідно далі військового капелана призначають в ту чи іншу військову частину.
Фото: gettyimages
Капелан — це особа, яка має забезпечити певний внутрішній, духовний, моральний стан військовослужбовців, зокрема має задовольнити духовно-релігійні потреби. Серед цього, душпастир має бути добрим співрозмовником, який вислухає і зорієнтує життєву енергію в правильному напрямку. Звісно, в бойових умовах люди переосмислюють життєві пріоритети, інколи пізнають Бога, а тому бажають хреститися або ж навіть повінчатися, якщо бажають прийняти християнство. Та військовий має підтримувати дух бійців незалежно від їхнього віросповідання чи світогляду.
У військовій службі капелана таки є виняток — душпастир не може отримувати та застосовувати зброї, адже він не комбатант, тобто не має права брати безпосередню участь у бойових діях. За капеланом закріплений військовослужбовець, який може захистити його в умовах небезпеки.
Фото: gettyimages
Сьогодні понад 160 військових капеланів є в штаті Збройних сил України. Досі понад 700 посад залишаються відкритими. Ще декілька сотень священнослужителів та пасторів працюють із військовими на громадських засадах. Найбільша квота капеланів належить до Православної церкви України. Друге місце посідає УГКЦ. Серед інших — римо-католики, протестанти тощо. Про такий запит капеланів свідчить і опитування військовослужбовців, заявляють військові капелани. Втім кожного капелана тієї чи іншої конфесії призначають відповідно до запиту військовослужбовців військової частини. До слова, в Україні сформовані також окремі військові частини, які нараховують мусульмани. Відповідно їм призначили капеланів-імамів.
Фото: gettyimages
Жінка може бути військовим капеланом, однак для цього релігійна організація або церковна інституція повинна надати їй відповідний мандат. Відтак на штатні посади військових капеланів призначені вже троє жінок, одна з них — на посаді офіцера служби військового капеланства в оперативне командування «Південь». Наприклад, такою є Лариса Когут та входить до Асоціації професійних капеланів України. Тобто, не лише священнослужитель чи пастор може бути капеланом у війську.
,Військовий капелан Лариса Когут, фото: gettyimages