В Міністерство освіти та науки Оксен Лісовий прийшов з окопів російсько-української війни. До призначення він був бійцем 95-ої десантно-штурмової бригади.
Він - директор Малої академії наук, кандидат філософських наук з філософської антропології та філософії культури.
З початком великої війни Росії з Україною пішов добровольцем на фронт.
"Я чекав на цю війну все життя, - написав на своїй сторінці у Facebook Оксен. - Знав, що її час настане і найбільше боявся, що ті хто вийде на її передові рубежі будуть в меншості (як це було раніше). Боявся, що ворогу знову вдасться розділити нас і ті, хто готові до бійки за своє і за наше, не отримають належної підтримки. Боявся, що якщо я не вийду і не стану поруч - їх зімнуть і знищать.
Дисидентська дитина)).
Завдяки батьківській педагогіці я сприймаю дійсність через історичну вертикаль. Тому, попри величезні жертви, горе десятків тисяч родин, руйнування і збитки - я радію.
Цього разу нас не вдалося розділити, не вдалося дезорієнтувати, підкупити.
Це головна наша історична перемога".
Новий міністр освіти та науки народився на Київщині. Він - із дисидентської сім’ї.
Василь Лісовий - батько Оксена Лісового
Віра Лісова - мама Оксена Лісового
Його батько - Василь Лісовий був філософом і правозахисником. Мати – Віра Лісова-Гриценко – працювала педагогом. В часи Радянського Союзу батько заарештований і засуджений на 11 років таборів. Лісового-старшого відправили до Сибіру, куди згодом переїхала і вся родина. Лісового-старшого засудили за підтримку дисидентів та листа до ЦК КПРС і ЦК КПУ, який він написав у 1973 році.
Під час заслання батька родина жила з ним у Сибіру. У 1989 році Василя Лісового реабілітували, відновили у званні кандидата філософських наук і на роботі в Інституті філософії Національної академії наук України.
"Там, звісно, не було телевізора, не було ніяких розваг, інтернету, звісно, теж, і мені залишалося лише читати книжки, дуже-дуже багато книжок. Саме завдяки читанню я став тим, ким є, бо ті години з книжками навчили мене не тільки розкуто вигадувати, фантазувати – тобто бути креативним, а й сформували вміння все це чітко висловлювати, а отже – досягати", – описує ті роки Оксен.
Сам Оксен закінчив Решетилівське художнє училище народних промислів за спеціальністю художник — кераміст, а також Київський державний інститут культури за спеціальністю бібліотечно-інформаційні системи.
Після завершення навчання Оксен працював вчителем у Києво-Могилянському колегіумі. Був тренером із фехтування та підтримував діяльність громадської юнацької організації Січ.
На початку 90-х Оксен займався бізнесом. Каже, що в той час у нього були кіоски, магазини, потім побудував заправку: "Я розумів, що я тут зароблю і на машину, і на холодильник, і на дві відпустки. Це дуже добре, але що далі? Я побудую будинок, обнесу його високим парканом, і в мене там все всередині буде дуже добре. Але я ж буду виїжджати за межі цього будинку. Але чи зможу я змінити все? Аби змінити все, треба або стати президентом, а таких амбіцій у мене немає, або змінювати всіх людей, не тільки себе. Мало прибрати у своєму подвір’ї, треба прибрати свою вулицю, своє місто. А для цього треба прибрати безлад в голові тих людей, які живуть у цих містах. Тому найцікавіше і найперспективніше, власне, прибирати безлад у головах людей" (інтернет-видання "Куншт").
Оксен Лісовий працював на керівній посаді в генеральній дирекції ВАТ Укртелеком. Упродовж останніх 19 років є директором Малої академії наук. Три роки тому разом із президентом Малої академії наук Станіславом Довгим ініціював створення першого Музею науки в України.
Оксен - кандидат філософських наук, доцент.
У 2012 році за цикл робіт "Всеукраїнський освітній Інтернет-портал "Острів знань" відзначений Державною премією України у галузі освіти.
Оксен одружений. Разом із дружиною виховує двох синів.
Письменниця Оксана Забужко вважає призначення Лісового міністром освіти та науки другим вдалим кадровим рішенням Зеленського. "Я знаю Оксена, і я була в його Малій Академії Наук. Ніколи ще, за всі роки незалежности, українська освіта не була в руках, настільки ідеально, просто бозею самим для неї скроєних".