Про це йдеться в публікації The New York Times.
Так, солдат 92-ї механізованої бригади ЗСУ розповів, як перетворює аматорські дрони на смертоносну зброю у підвалі за 8 км від лінії фронту. Військовий прикріплює до квадрокоптера модифікований акумулятор, аби той міг літати ще далі. Потім до дрона прикріплять саморобні снаряди, які скидатимуть в окопи російських загарбників або на скупчення їхніх танків.
"Уночі ми виконуємо бойові завдання, а вдень думаємо, як здобути нові безпілотники", - каже 44-річний Олесь Маляревич, офіцер 92-ї механізованої бригади.
Видання зазначає, що з-поміж усіх конфліктів в історії людства, бойові дії в Україні – це війна безпілотників. І в той час, як Іран і Туреччина виробляють ударні дрони, які використовують Росія та Україна, безпілотники масового вжитку в основному йдуть із Китаю, найбільшого світового виробника цих пристроїв. Це дало Пекіну прихований вплив у війні, яка частково ведеться за допомогою побутової електроніки, зауважує NYT.
Водночас українські військові, які навчилися переробляти дрони на бойові й налагодили ланцюжок поставок, несподівано зіткнулися з перешкодами, адже 1 вересня набули чинності нові китайські правила щодо обмеження експорту компонентів для безпілотників. Це своєю чергою спричинило скорочення продажів.
"Ми вивчаємо всі можливі способи експорту безпілотників з Китаю, тому що, як не крути, вони виробляють їх найбільше", - сказав військовий, який займається пошуком безпілотників для свого підрозділу.
За останні роки китайські компанії, такі як DJI, EHang і Autel, суттєво наростили виробництво дронів. Зараз вони виробляють мільйони повітряних ґаджетів на рік для фотографів-аматорів, любителів активного відпочинку та професійних відеооператорів, значно випереджаючи інші країни. За даними дослідницької групи DroneAnalyst, найбільший виробник дронів у Китаї, компанія DJI, займає понад 90% світового ринку споживчих дронів.
Проте останнім часом китайські компанії скоротили продажі безпілотників і комплектуючих до них українцям. Китайські фірми, які все ще готові продавати, часто вимагають від покупців використовувати складні мережі посередників, подібні до тих, які використовує Росія для обходу американського та європейського експортного контролю, вказує видання.
Зазначається, що українським військовим часом доводиться ввозити контрабандою те, що потрібно для компенсації збитих у небі гаджетів. Багато хто побоюється, що нові китайські правила можуть завдати проблем із забезпечення армії комплектуючими для дронів напередодні зими й зіграти на руку Росії. За даними Королівського інституту об’єднаних служб, британського аналітичного центру з питань безпеки, Україна втрачає приблизно 10 тис. безпілотників щомісяця.
Видання проаналізувало торгові дані й з’ясувало, що прямі поставки безпілотників китайськими компаніями в Україну з січня до червня поточного року становили усього лише трохи більше ніж 200 тис. доларів США, тоді як Росія за той же період отримала від китайських торгових компаній прямих поставок безпілотників на суму щонайменше $14,5 млн.
Одного серпневого ранку десятки українських військовослужбовців із чотирьох різних підрозділів проводили навчання з новим видом військової техніки - переобладнаними сільськогосподарськими дронами, які отримали назву "кажан".
Ці безпілотні апарати пролітали над кукурудзяним полем, скидаючи пляшки з піском на брезент, що використовувався як мішень. Пізніше хлопці повернулися до своїх частин, прикріпивши до дронів 20-кілограмові снаряди, які могли бути націлені на танки.
Величезні гвинтові бомбардувальники були вироблені українською компанією Reactive Drone, яка виникла завдяки китайській промисловій політиці. Компанію заснував у 2017 році Олексій Колесник та його друзі, коли китайські субсидії призвели до надлишку компонентів для безпілотників, які вироблялися в Китаї. Колесник використав цей шанс для виготовлення деталей для власних сільськогосподарських дронів, які почав продавати фермерам для розпилення пестицидів на сході України.
Але після повномасштабного вторгнення Росії все змінилося. Олексій Колесник повернувся до України з Румунії та переобладнав свої сільськогосподарські дрони на військові. Переобладнані його командою дрони зі здатністю оглядати цілі з висоти пташиного польоту й скидати на них снаряди стали затребуваними на всіх ділянках фронту.
У перші тижні війни українські військовослужбовці використовували Mavic, квадрокоптер відомого виробника DJI. Завдяки потужному радіозв'язку та простому управлінню, Mavic став таким же важливим для військових, як і супутники Starlink, які допомагали їм спілкуватися.
Проте у квітні 2022 року компанія DJI оголосила про припинення свого бізнесу в Росії та Україні. Це призвело до закриття її флагманських магазинів у цих країнах і припинення більшості прямих продажів. Волонтери почали возити дрони переважно з Європи, тоді як РФ налагодила постачання через дружні їй країни.
Олексій Колесник розповів, що його підприємство у Дніпрі нині отримує комплектуючі переважно завдяки його особистим зв’язкам із китайськими заводами. Він побоюється, що нові китайські правила можуть ускладнити отримання камер нічного бачення, необхідних для нового безпілотника, який завдаватиме ударів у темряві.
"Навіть коли ви бачите на компоненті етикетку "Америка" або "Австралія", це все одно все вироблено в Китаї. Зробити щось, що могло б ефективно замінити Китай, практично неможливо", - сказав підприємець.
Нині ЗСУ також активно використовують F.P.V. (First Person View, що перекладається як "вид від першої особи") – пристрої, які є доступною альтернативою важкому військовому озброєнню. Вони дають змогу дистанційно керувати дронами за допомогою спеціальних окулярів віртуальної реальності.
Ці дрони та їхні компоненти виробляються китайськими компаніями, такими як DJI, Autel і RushFPV, і їх можна придбати у невеликих кількостях. Військові кажуть, що застосування цих дронів нагадує риболовлю – тут потрібне терпіння. Менш як третина атак досягають цілі, однак бувають випадки, коли дрон вартістю 500 доларів знищує систему озброєння, яка коштує 1 млн доларів.
Українські постачальники кажуть, що військовим потрібно близько 30 тис. таких штуковин на місяць. Уряд планує до кінця року закупити 100 тис. цих пристроїв.
Усе літо безпілотники дальнього радіуса дії тероризували Росію. Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповів журналістам, що для цього було докладено немало зусиль. Йдеться про створення новітніх українських безпілотників, відомих як армія дронів. За словами чиновника, проблеми з китайськими постачальниками в цілому не стали перешкодою для українських виробників – вони знаходять деталі для дронів у США та Європі.