Ключовий момент: перша перемога збірної України

Україна – це футбол. Наша національна збірна - уособлення сподівань та гордості українців. Еспресо за підтримки VBET пригадав 10 знакових віх історії українського футболу у серії матеріалів "Ключовий момент"

Збірна України йшла до першої перемоги в офіційних матчах довгих три роки. Цей час став справжнім випробуванням для збірної. Вона не мала постійного складу, часто змінювалися тренери. До всіх проблем наклалася бідність нашої федерації, якій іноді навіть не вистачало грошей, щоб оплачувати збірникам переліт з інших країн.

Російські палиці в колеса

Щоб зіграти офіційні поєдинки, Україні довелося чекати аж кваліфікації до Євро-1996. У відборі до ЧС-1994 брати участь дозволили лише збірній Росії. Жеребкування відбулося за кілька тижнів до розпаду СРСР, а згодом єдине місце в групі отримала Росія – за допомогою залаштункових ігор та віцепрезидента УЄФА Колоскова. 

УЄФА проігнорував спроби голови української федерації Віктора Баннікова провести щось на кшталт відбіркового турніру між збірними республік колишнього Союзу за право грати у кваліфікації.

Збірна РФ поїхала до США й осоромилася там, адже встигла посваритися через матеріальні питання. 

Після розпаду СРСР Росія активно переманювала українців до своєї збірної. Багато футболістів не захотіли втрачати кілька років кар'єри – обирали інші збірні чи просто закінчували кар'єру, не дочекавшись офіційних матчів. 

Віктор Онопко, Андрій Канчельськіс, Сергій Юран, Юрій Нікіфоров, Олег Саленко, Ілля Цимбалар – ці та десятки радянських футболістів, які виросли в інтернаціональній країні, опинились перед вибором, за яку збірну грати. 

У Росії насипали великі гроші, зрадникам здавалося, що збірна України – це несерйозно. Тому вони часто охоче приймали російське громадянство.

А от Олег Кузнецов та Олексій Михайличенко, які також зіграли у складі збірної так званої СНД на чемпіонаті Європи 1992 року, відмовили росіянам.

Олексій та Олег були найстаршими в тій збірній, грали в Шотландії, обом на момент пропозиції росіян було уже під 30 років. 

"Мені було уже 29, свідомий вік, – пригадував згодом Кузнецов. - Ніякі блага нам не потрібні були. Твоя батьківщина – Україна, тут живуть твої рідні. Щось змінювати, переїжджати в Москву думок не було. Я навіть з сім'єю не радився – одразу відмовився. Сказав, що для нас це неприйнятно. В Олексія Михайличенка аналогічна ситуація".

Підлітковий період

Українська збірна тим часом грала товариські матчі й навіть здійснила два закордонних вояжі – у США та Південну Корею. 

У нашої команди тренери змінювалися, наче прем'єр-міністри уряду у важкі 1990-ті. Валерій Лобановський працював в Еміратах та Кувейті, а збірну України почергово очолювали дует Миколи Павлова та Леоніда Ткаченка, Олег Базилевич, дует Павлова та Володимира Мунтяна. 

Тільки восени 1994-го Україна почала свою першу кваліфікацію - до Євро-1996 і потрапила у групу до Хорватії, Італії, Литви, Естонії та Словенії. Відбір збірна відкривала у Києві й поступилася 0:2. Напередодні гри стався прикрий конфуз, коли на збір команди №1 не відпустили гравців київського "Динамо". Довелося грати без них. Потім була нічия зі Словенією 0:0 та чергова зміна тренера.

Перша перемога і відразу розгром

На матчі проти Естонії збірну України вивів легендарний Йожеф Сабо. Саме він здобув першу в історії збірної перемогу.

Склад України у тому матчі був таким: Шовковський (Суслов, 80) - Лужний, Беженар, Кузнецов, Попов - Ковалець (Петров, 72), Леженцев - Литовченко, Орбу, Скаченко (Гусейнов, 46) - Коновалов.

У першому таймі Сергій Коновалов узяв гру на себе і поклав м'яча у дев'ятку, згодом простріл Геннадія Литовченка замкнув захисник естонців у власні ворота, а в другому таймі сталося соло Тимерлана Гусейнова. Він обігрався у стіночку, увірвався у штрафну і не залишив шансів воротарю збірної Естонії. 

Свідками третього голу українців і першої перемоги збірної України в офіційних матчах стали заледве дві тисячі глядачів, які попри 4 градуси морозу і сніг 13 листопада 1994 року прийшли на "Олімпійський" у Києві. 

Той відбір на Євро українці завершили на незвичному сьогодні четвертому місці, пропустивши вперед навіть Литву. У тій збірній ще грали зірки 1980-х – Кузнецов, Лужний та Литовченко, сяяли зірки 1990-х - Гусейнов, Ковалець, Скаченко, спалахнула зірка 2000-х Олександр Шовковський. 

Перемога над Естонією у далекому 1994-му засвідчила, що наша збірна оговталася від футбольного шоку й увірвалася у футбольну Європу вже зовсім з іншим поколінням.

Серія матеріалів "Ключовий момент" створена за підтримки ВБЕТ – Разом сильніші