Про це командир "Kraken", "гурівець" з позивним Віто розповів одному з українських видань.
Село Руська Лозова наприкінці квітня вперше звільняли під прапором "Кraken", після оборони Харкова та спецоперації "Вільхівка".
"Зараз можна говорити – на це завдання приїжджав Кирило Олексійович Буданов. Ходив на штурм", – посміхаючись сказав Віто.
Командир підрозділу Кraken розповідає, що операція починалася з селища Лісове, в "сірій зоні", на височині. З першого разу зайти не вдалося.
Перед другою спробою розвідники зайшли до села та привели місцевого колаборанта. Від нього дізналися докладніше про сили росіян.
"У нас було десь 200-220 осіб. Висунулись у пішому порядку через ліс. Поки ми робили відволікаючий маневр, командир батальйону Скіф зайшов із піхотою через правий фланг, зайняв визначені сектори, після чого почали зачистку", – каже Віто.
Скіф згадує: "Заходили через лісовий масив уночі на нозі, пішки. Несли стрілецьку зброю, гранатомети та пару ПТУРів. Ішли цвинтарем, зачищали вулиці, рухалися в центр, де була церква. Згодом я вибрав її як наш опорний пункт. За словами агентури, це була єдина будівля з добротним підвалом, де можна було сховатися".
Одна з груп взяла у полон росіян з мінами та картою мінувань. Коли на Руську Лозову з боку Питомника висунулася ворожа бронетехніка, бійці закріпилися в церкві, по якій працювала авіація та танк.
"Закріпилися тут приблизно на три доби, хоча не розраховували на такий термін. Провізії було на добу. Підгодовували місцеві мешканці", – розповідає Скіф і додає, що тоді отримав поранення.
Команда утримувала населений пункт до підходу української бронегрупи та важкого озброєння. Бійці налагодили піший маршрут через лісовий масив, звідки приносили боєкомплекти. А потім на броньованому КАМАЗі проривалися з боєприпасами, провізією та забирали полонених.
Після прориву основних сил трасою Руську Лозову остаточно зачистили. Наступного дня о шостій ранку противник спробував повернути позиції, проте успіху не мав.
"Почали штурмувати наш опорний пункт на трасі. Ми з хлопцями вирушили з центру селища на підкріплення. Дуже допомогла наша артилерія. Кілька їхніх "коробок" (БТР – ред.) "розмотали" відразу, на під'їзді. Піхота почала відступати. Мабуть, у них працював "Орлан", вони побачили наше розташування і почали крити мінометним вогнем. Тоді я й отримав поранення", – додав командир батальйону Скіф.