Кожного, хто обмежував розвиток українців, у 20-му столітті вважали меншим злом, - Микола Княжицький

Лідери держав діють у власних інтересах, використовують одне одного, не рахують ціну людських жертв, особливо коли боротьба йде з абсолютним злом. Свобода українців у 20 столітті завжди страждала через те, що кожного, хто обмежував їхній розвиток, вважали злом меншим

Таку думку висловив народний депутат України Микола Княжицький у своєму фейсбуці

"Ми сприймаємо, наприклад, Сталіна, як тирана, вбивцю і будівничого нелюдської імперії. Але Черчіль, який не зустрічався з Гітлером і вважав його абсолютним злом, зі Сталіним зустрічався і був союзником. Кадоган, заступник очільника МЗС Великобританії, який був на цих зустрічах Черчілля і Сталіна, які переростали у пиятику, писав, що за "розкішним столом обидва діячі змогли встановити контакт і порозумітися один з одним". Рузвельт казав про стосунки зі Сталіним: "Я не можу сприймати комунізм. Але для того, щоб пройти цим мостом я потисну руку і дияволу". Сталін особливо любив спілкуватися з генералами союзників і підкреслювати, що він ніякий не політик, а головнокомандувач армією. На банкеті під час Потсдамскої конференції Сталін підійшов  до фельдмаршала Монтгомері, чокнувся з ним і сказав: "Вони  політики, а ми люди військові і завжди зрозуміємо одне одного". Сам Сталін, як відомо, до цього був кращим приятелем німецького керівництва".

А так Княжицький описує радянсько-німецький банкет, який після підписання Пакту Молотова-Ріббентропа тривав до п'ятої ранку: "Ріббентроп пив за єврея Кагановича, а Каганович за Гітлера. У цей час гинули народи, а Сталін і Гітлер знищували нації і країни".

На думку депутата, такого не було у Великій Британії і США, бо там була демократія. "Там діяли суди, існувала свобода слова. І ніхто не влаштовував "єдиного телемарафону". Або "єдиної газети", бо телебачення тоді не існувало", - підсумував Княжицький.