Фільм висвітлює ставлення російської влади до національних спільнот на анексованих територіях, а також в інших регіонах Росії.
Показ відбудеться 8-го грудня у Києві в кінотеатрі "Ліра" за адресою вулиця Велика Житомирська, 40. Вхід вільний за попередньої реєстрації: https://bit.ly/47DGlwn
Документальний фільм "Кримський караван" зроблений у межах проєкту "Стійкість та взаємодія з різноманітною інформацією для динамічного середовища (REVIVE)" за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст фільму є винятковою відповідальністю команди проєкту "Кримський караван" і не обов'язково відображає думку Європейського Союзу та Internews.
Авторка стрічки — Айнур Коскіна. Ідея розповісти про вимушену самодепортацію кримських татар виникла у Айнур під час зустрічі в клубі "Ангели свободи". Це волонтерська організація, яка передає кошти на відновлення українських шкіл та дитячих садків, які постраждали від бомбардувань.
Коли в Росії оголосили мобілізацію, у клуб почали приходити нові люди. Усі вони неохоче розмовляли, просто мовчки сиділи та робили янголят, яких потім продають на благодійність. Пізніше з'ясувалося, що більшість із них — російські релоканти.
"Було не дуже зрозуміло, чому вони залишали Крим, анексований Росією, і приїжджали до Казахстану після оголошення часткової мобілізації у вересні 2022 року. Коли я поговорила з ними, почула їхню історію, я зрозуміла, в яку важку життєву ситуацію вони потрапили. Я захотіла розповісти історії кримських татар, щоб через долі людей показати трагедію цілого народу. Щоб якомога більше людей дізналося про це", — каже авторка фільму.
Тут Айнур познайомилася з Гульзарою, яка разом зі своєю родиною виїхала з Криму, коли російська влада оголосила мобілізацію. Вона стала однією з головних героїнь документального фільму.
"Я добре знала історію депортації чеченців, корейців, німців, але не кримських татар, бо до Казахстану їх прямо не депортували. Коли почала вивчати історію депортації 1944-го, я дізналася, що практично всіх кримських татар депортували або на Урал, або в Узбекистан. Тому я одразу почала шукати колег звідти, які допоможуть мені у вивченні теми", — розповідає Айнур Коскіна.
Так до проєкту долучилася Сабохат Рахмон, журналістка з Узбекистану, яка зростала серед кримськотатарських сусідів.
"Ми почали знімати фільм набагато раніше, ніж отримали фінансування. Бо розуміли, що, якщо зараз не знімемо наших героїв, вони поїдуть далі, і історії вже не вийде", — каже Айнур Коскіна.
Герої "Кримського каравану" вже за межами Казахстану. Але команда проєкту і далі тримає з ними зв’язок, адже їх об'єднує мрія — зняти фільм про повернення до Криму. Герої зізнаються, що це станеться лише після того, як Крим знову стане українським.
"Сподіваюся, скоро", — підсумовує Айнур.