Ця криза торкнулася і медіа Пінчука, Фірташа і Коломойського. Усі вони існували завдяки російським грошам і монополії на ринку, яку забезпечувала влада.
Фільми і серіали вироблялися за гроші російського уряду, що перерозподілявся через російські телекомпанії.
Це називалося спільним виробництвом.
Тому замість "футболів" група Україна почала дистрибютувати закуплені раніше російські канали.
Тому група колишніх партнерів Зеленського відкрила фільмові компанії в Росії, одна з яких не закрита досі.
Тому на жовтих сайтах розкручують не Оксану Муху, Марію Бурмаку чи Положинського, а російських або російськомовних зірок.
Тому Зеленський не підписує закон про заборону ввозу книжок з Росії.
Тому зрусифіковане населення стає колаборантами і навідниками.
Ми боролися з цим через запровадження норм Законом про мову і обов‘язкове збільшенням українського продукту.
Важливо і простір українізувати і не допустити закриття великих каналів і одержавлення медіапростору. Бо перетворимося на комічну диктатуру. Але жити медіа повинні без російських впливів і монополій та картельних змов.
Це теж війна. Колись, коли я зробив закон про заборону російських серіалів, відразу почав працювати над підтримкою українського кіно і телевиробництва . Бо це теж частина роботи для створення держави. Зараз знову про подолання цієї кризи після звільнення від російських медіа обіймів ніхто не думає.
Пишу про медіа, а думки про "Азов". Таке не повинно повторятися.