Власне, цей документ – один з "маяків" програми з Фондом. У Міністерстві фінансів наголошували: Україна наполовину залежна від коштів міжнародних партнерів, але завжди так бути не можна. Врешті 27 грудня Кабінет Міністрів схвалив цей документ. Які зміни він несе для економіки, бізнесу та пересічного українця? Пояснюємо.
Про що в тексті:
Навесні 2023 року Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалює виділення чотирирічної програми розширеного фінансування EFF на $15,6 млрд. Позика МВФ – це частина загального пакету підтримки для України в розмірі $115 млрд. Крім Фонду, кошти на підтримку України на пільгових умовах мають виділити ще США, ЄС та ряд інших міжнародних партнерів.
Серед умов, або "маяків" програми – затвердити до кінця року Національну стратегію доходів. Документ має пролити світло на податково-бюджетну політику України до 2030 року. В уряді не раз зауважували: Україна не може довго жити, опираючись на значну міжнародну фінансову підтримку. Мовляв, треба починати розраховувати тільки на себе.
І 27 грудня Кабінет Міністрів схвалив Нацстратегію доходів до 2030 року. Хоча такі документи – це план дій, а не законодавчо встановлені зміни, проте цей план з великою імовірністю буде реалізовано.
Новий 2024 рік Україна зустрічає з невизначеністю щодо обсягу міжнародної допомоги. Через це уже в січні-лютому Міністерство фінансів зіштовхнеться з проблемами фінансування видатків бюджету. Та все-таки щодо найближчого року певні домовленості є, а от перспективи грошової підтримки України у 2025 році – примарні.
Тому Національна стратегія доходів – це такий собі болісний і жорсткий план переходу фінансування бюджету з рейок міжнародної допомоги на генерацію більших доходів всередині країни. Щоправда, реалістичність цього плану буде ще обговорюватися.
Фото: Нацстратегія доходів до 2030 року. Фото Наталії Микольської (www.facebook.com/nataliya.mykolska)
Розмови про "реформування спрощенки" велися ще до повномасштабного вторгнення. Мовляв, занадто часто за тендітними плечима ФОП ховається великий високомаржинальний бізнес. Через це спотворюється конкуренція на ринку, а бюджет недоотримує гроші.
Спрощену систему оподаткування використовує близько 1,7 млн платників податків, свідчить документ. Вони відраховують до держбюджету відносно стабільні податкові надходження. В довоєнні роки це було близько 0,9% ВВП.
Верховна Рада змінювала умови "спрощенки", в тому числі після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Однак базова концепція її не змінилася: фізичні особи-підприємці поділяються на групи та отримують спрощені вимоги ведення бізнесу та значно менші податкові ставки, ніж на загальній системі.
ФОПи першої та другої групи зараз платять єдиний податок незалежно від розміру доходу, але мають відносно невисокий ліміт річного доходу.
Наприклад, ФОП першої групи сплачує єдиний податок в розмірі 10% мінімального прожиткового мінімуму щомісяця (268,4 грн) та єдиний соціальний внесок - 22% від мінімальної зарплати (1474 грн). Уряд планує відмовитися від фіксованого податку і ввести ставку від обсягу доходу. Крім того, переглянуть перелік видів діяльності, використовуючи які підприємці можуть потрапити до ФОП першої групи.
ФОПи на третій групі зараз платять 5% від доходу, якщо підприємець не є платником податку на додану вартість, або 3%, якщо сплачує ПДВ. При цьому підприємці третьої групи можуть мати трохи більш як 7,8 млн грн річного доходу.
У Нацстратегії доходів заплановано об’єднати ФОПи другої та третьої групи в одну. Ця об’єднана група буде сплачувати різну ставку податку в залежності від рівня доходу. Мінімум - 3%, максимум -17%. На думку авторів документу, це стимулюватиме підприємців долучатися до загальної системи оподаткування.
Юридичним особам, які зараз використовують третю групу, поступово протягом трьох років збільшуватимуть ставку податку до 18%, тобто до нинішньої ставки податку на прибуток. До речі, цією групою найчастіше користуються ФОПи в ІТ-галузі, свідчить документ.
Такі зміни повинні призвести до того, що "спрощенкою" буде користуватися значно менше бізнесу.
Акція на захист прав малого бізнесу
Фото: 24tv.ua
У 2004 році Україна відмовилася від прогресивної шкали податку на прибуток. Тоді ставка податку становила від 10% до 40%. З 2016-го в Україні ставка податку на доходи фізосіб становить 18%. Нацстратегія доходів передбачає повернення до прогресивної ставки цього податку.
Зокрема, документ передбачає створення своєрідного "податку на багатство". А саме йдеться про запровадження однієї чи двох значно вищих ставок ПДФО для українців з високими доходами.
Загалом зміни будуть стосуватися багатьох податків: і ренти, і акцизу, і податку на прибуток підприємств, і податку на нерухомість. Наприклад, йдеться про зведення до мінімуму пільг щодо сплати податку на додану вартість. Це допоможе гармонізувати законодавство стосовно цього податку з європейськими директивами.
Також уряд зафіксував у документі намір підвищити акцизи на пальне, алкоголь, тютюнові вироби до мінімального рівня ставок в ЄС. Крім того, Україна може з 2027 року запровадити акциз на солодкі напої.
Тільки за останні роки митниця і податкова пережили кілька трансформацій. І знову не обійдеться без чергового реформування цих органів.
У Мінфіні кажуть: має змінитися філософія податкових та митних органів. Для цього уряд обмежить їхні можливості втручатися в діяльність бізнесу. По-перше, потік даних перейде до самого Мінфіну, а по-друге, чиновники цих служб бачитимуть лише "знеособлену інформацію".
Щоб контролювати сплату податків за новими підходами, уряд збирається надати Державній податковій службі можливість доступу до банківської інформації про рух коштів на рахунках. При цьому Мінфін пропонує спершу деперсоналізувати дані про платника податку. Це означатиме, що податківець не повинен знати, яка людина стоїть за тим чи іншим номером платника.
Ілюстративне фото
Фото: rv.gov.ua
Водночас Нацстратегія передбачає вже у 2024 році скасування мораторію для митниці на документальні перевірки. А в найближчі чотири роки парламент має надати митниці право на оперативно-розшукову діяльність і провадити досудове розслідування щодо контрабанди товарів.
Усі скарги від бізнесу та громадян буде відпрацьовувати спеціальний підрозділ HelpDesk. Його планують створити у 2025–2026 роках.
Цікаво, що стратегія також передбачає зростання зарплат митників "до ринкового" і введення нової системи показників успішності – kpi, а також запровадження ІТ-рішень для того, щоб спостерігати за виконанням цих показників та оснащення КПП сучасними технологіями. Усі ці пункти – і про зарплати, і про kpi, і про ІТ-рішення уже передбачала попередня модель реформи митниці.