На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 3 серпня.
Польща розгорне більше військ на кордоні з Білоруссю після того, як звинуватила Мінськ у порушенні її повітряного простору, повідомляє CNN.
"Це посилює напруженість у відносинах між членом НАТО і ключовим союзником Кремля на тлі все більш нестабільної ситуації з безпекою в Європі", – наголошує видання.
Варшава говорить про порушення польського повітряного простору двома білоруськими гвинтокрилами під час навчань. Натомість білоруське міністерство оборони заперечує інцидент.
Це сталося на тлі підвищеної активності поблизу Сувалкського коридору, до якого просуваються війська російського найманського угруповання "Вагнера".
Міністр оборони Польщі Маріуш Блащак згодом наказав розгорнути вздовж кордону більше військ і бойових гвинтокрилів. Також Польща поінформувала НАТО про інцидент.
Сувалкський коридор – це прикордонний регіон, який з'єднує російський анклав Калінінград з Білоруссю і є єдиним сухопутним сполученням між країнами Балтії і рештою ЄС.
Як нагадує CNN, минулого тижня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що вагнерівці прямують до Сувалкського коридору через Гродно. Він назвав ситуацію, яка складається, "ще більш небезпечною", оскільки союзні Росії сили намагаються збільшити свою присутність поблизу кордону НАТО.
У вівторок, 2 серпня, заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблоновський заявив в ефірі місцевої радіостанції RMF.FM, що в майбутньому може бути більше провокацій з боку білоруських і російських сил.
Викладачка міжнародної політики в Ланкастерському університеті на півночі Англії Барбара Йоксон зазначає, що Варшава "розглядає Білорусь як співучасника нинішньої кризи європейської безпеки".
"Розгортання військ у Сувалкському проміжку забезпечить прямий зв'язок між Росією і Калінінградом, що робить його життєво важливою ціллю для путінського режиму, – пояснює Йоксон. – Розгорнувши війська як із заходу (Калінінград), так і зі сходу (Білорусь), Росія зможе ефективно відрізати країни Балтії від своїх союзників по НАТО в Центральній і Західній Європі. Це дозволило б Путіну потенційно вторгнутися в такі країни, як Литва, Латвія чи Естонія".
Війна в Україні спонукала західних лідерів блоку переосмислити свою стратегію національної безпеки перед обличчям Путіна, який історично намагався підірвати розширення НАТО в Європі.
"Якби Росія розгорнула війська в Сувалкському просторі, це, ймовірно, викликало б негайну військову реакцію з боку інших країн НАТО, які розцінили б це як прямий напад на свої країни-члени в регіоні, – додає Барбара Йоксон. – Такий крок стане сигналом того, що Росія готова ескалувати свою конфронтацію з НАТО до повномасштабної війни і ризикує ядерною ескалацією з обох боків".
Фото: defence-ua.com
Президент Бразилії Луїз Інасіо да Сілва тривалий час позиціонував свою країну як миротворця у війні в Україні, пише The New York Times.
"Тепер, схоже, він змирився з тим, що ні Росія, ні Україна не готові скласти зброю найближчим часом", – робить висновки NYT.
Проте бразильський лідер все ще вважає, що його країна, як найбільша держава Латинської Америки, яка тривалий час проводила зовнішню політику нейтралітету, має всі можливості для того, щоб допомогти покласти край війні.
Зі свого боку президент заблокував продаж Бразилією будь-якої зброї, яка може бути використана у війні. А також призначив свого головного радника з питань зовнішньої політики Селсо Аморіма своїм "спеціальним військовим посланцем", відправляючи його на зустрічі з Путіним у Москві та Зеленським у Києві. Але жодне з цих зусиль не принесло значного прогресу. Проте Бразилія не здається.
Селсо Аморім дистанційно візьме участь у саміті мирних переговорів у Саудівській Аравії. Попередньо він заявив, що його стратегія полягає в тому, щоб поважати як Україну, так і Росію, навіть якщо одна з них вторглася в іншу. Аморім вважає, що Бразилія має більший вплив на Росію, ніж на Україну, частково через її місце в БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і Південна Африка).
Проте, як підкреслює NYT, позиція Бразилії, що до Росії, яка наразі утримує територію всередині України, необхідно прислухатися в мирних переговорах, розчарувала Україну і Захід. Це призвело до холодної риторики у відносинах між Україною та Бразилією.