Може, ці особи цікавляться пам'ятками місцевої архітектури - замком барона фон Штамма та розташованими неподалік руїнами палацу Остен-Сакенів? Чи прагнуть віддати шану класику світової літератури Михайлу Булгакову, відвідавши те місце, де тут, у Бучі, він у дитинстві проводив кожне літо з батьками? Або ж, можливо, 20-річні хлопці з російської глибинки прагнуть зібрати спогади про широко відомого свого часу в СРСР опозиційного до РПЦ, "катакомбного" архієрея Антонія Голинського-Михайловського, що проводив церковні служби й сповідав вірян переважно на зонах та в засланнях, а не в пишних храмах, з "благославення" КДБ. Останні роки життя цей аскет провів саме в Бучі, де й був похований.
Ні, ніщо з перерахованого їх не цікавить. І є великі сумніви щодо того, чи вони колись читали не те, що Булгакова, а взагалі бодай щось, окрім статуту військової служби й завдання нападу на мирну Україну. Й чи вони бачили якусь архітектуру, крім сірої казенної стіни казарми з причепленим на ній портретом Путіна.
Не читали. Не бачили... Й багато хто з них вже більше ніколи нічого не прочитає і не побачить, бо назавжди лишився на вулиці Вокзальній та прилеглих до ній провулках. Прийшли вони у мальовничу Бучу з її красунями-соснами - а саме їх, кажуть, оспівав теж не чужий для цього міста Святослав Вакарчук в одному з перших своїх хітів, що так і називається "Сосни" - не на екскурсію й не за автографами, а на смертоносній броні. Стріляючи під час руху по верхнім поверхам прилеглих до Вокзальної 5- й 9-поверхівок з живими людьми, гатячи на ліво - на право по приватним садибам, по крамницям, по школі та по усьому по чому тільки можна було. Геть по усьому. Такий наказ. "Русскій мір". Щоб усі бачили що воно таке, як виглядає, чим пахне.
А пахне на Вокзальній - на відтинку від школи №3 до вулиці Яблунської, місцевість ця історично й називається Яблунька - тепер лихом. Страшним лихом, бідою. Смердить згарищами пожеж й тліючої техніки окупантів. Так, окупантів. Бо тих, які сюди йдуть не на екскурсію, не на концерт, не на прогулянку Бучанським парком, а зі смертю, того обов'язково нищитимуть.
Тіла одноразових бійців Путіна забрано, тож можна підійти поближче й подивитися на кінець "русского міра" в українській Бучі, "бойовій й кипучій", як кажуть бучанці.
Біля розтрощеної захисниками України російської техніки можна побачити різні цікавинки. Скажімо, "План-конспект проведення заняття з вогневої підготовки із сержантами 3-ої парашутно-десантної роти військової частини 32515" затверджений підполковником А. Стефановим. Пару кліків й ми дізнаємося все необхідне про російську в/ч 32515. Де знаходиться, на чому спеціалізується, хто командири, як їм потелефонувати.
"Місцем дислокації 104-го гвардійського десантно-штурмового Червонопрапорного полку, або в/ч 32515, є селище Череха Псковської області. Підрозділ відноситься до військ ВДВ", - читаємо в мережі.
В конспекті теж місцем проведення навчань названо полігон "Череха". Все збігається.
Випалені та розтрощені російськими зайдами будинки на Вокзальній.
Район залізничної станції "Буча"
Маленька крамничка на станції, вочевидь, для РФ вельми стратегічний об'єкт. Удар прийшовся з повітря.
Ворожа колона з Вокзальної стріляла куди тільки можна. На світлинах показано багатоповерхівки з сусідніх вулиць та нових житлових комплексів.
Найбільшу ж загрозу росіянам, певно, становила школа дитячого танцю. Подивіться, що від неї залишилося.
П'яти- й дев'ятиповерхівка напроти колишньої школи-інтернату, а нині школи №5 з поглибленим вивченням іноземних мов. Після зустрічі з "русскім міром" верхні поверхи вщент вигоріли. Це теж Вокзальна, але ближче до Варшавської траси і до Гостомеля, звідки й рухалися загарбники.
Знищений російський БТР з ніби як православним хрестом. Не допомогло. Справжній християн ніколи б не замахнувся мечем на ближнього.
Вхід до гіпермаркету Novus, точніше до того, що від нього лишилося.
Обстріляні будинки на Варшавській трасі.
Народні барикади на Варшавці.
Що з Бучею буде далі? Зараз там поступово, у перервах між повітряними тривогами, відновлюють критично важливу інфраструктуру. Місто наразі на 100% контрольоване.
Ті, хто лишається, готуються до подальшої оборони. З півночі і з заходу, з Лукашенкової Білорусі, різними шляхами продовжують рухатися ворожі колони.
Відео: Facebook Лєна Чіченіна