Про це інформує ДержКіно України.
Зазначається, що прем'єрний показ відбувся в розділі Orizzonti Extra. Фільм особисто презентував директор фестивалю Альберт Барбера.
Продюсерка стрічки Наталія Лібет відзначила, що назва "Назавжди-Назавжди" ніби повертає глядачів до тих часів, коли в житті багатьох трапляється перша любов, яка відчувається як єдина та нескінченна.
Знімання фільму завершили за два місяці до повномасштабного російського вторгнення в Україну, робота над постпродакшном та монтажем відбувались вже після 24 лютого 2022 року.
"Неможливо уявити, з якими труднощами зіштовхнулися усі, хто брав участь в роботі над фільмом. Як непросто давався процес postproduction, як в емоційному плані, так і в фізичному. Спочатку було потрібно вивезти відзнятий матеріал до Риги і Таллінну, а потім вже і до Амстердаму. Далі була виконана велика робота з монтування фільму, доведення до того самого формату, який відповідав би світовому рівню такого фестивалю як Венеціанський. Нарешті ця складна подорож досягла своєї мети. Фільм не тільки відбувся, але його ще і побачила міжнародна аудиторія", - додала продюсерка.
Фільм створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно, Nederlands Filmfonds та screen.brussels
Довідково. Венеційський кінофестиваль – це один із найдавніших та найбільш значущих кінофестивалів у всьому світі. Його заснували у 1932 році та проводять в італійській Венеції. Фестиваль входить до знаменитої "Великої Трійці" кінофестивалів разом з Каннським та Берлінським. Цьогоріч він проходить з 30 серпня по 9 вересня.
Фільм розповідає про молодих і непокірних людей, які жили в Києві наприкінці 90-х років на тлі радянської руїни. Через обставини вони були змушені швидко приймати рішення, але загубилися у дорослому світі. Це історія про тих, хто виріс, але не зміг стати дорослим.
"У пошуках цієї любові та верифікації свого існування в очах інших ми й жили, толеруючи насильство та несправедливість. Бути підлітком означає, що кожна частина твого життя існує лише тут і зараз і залишатиметься такою назавжди. Кожна любов - назавжди, кожні стосунки - назавжди, кожна драма - назавжди. Тож тепер, ставши дорослими, доводиться усвідомити, що єдине визнання і любов, яких ми направду потребуємо, мають приходити від нас самих", - йдеться у розділі "Режисерське бачення".
Анна Бурячкова, українська режисерка та сценаристка, розпочала свій шлях у створенні фільмів, музичних відео, телевізійної реклами та соціальних кампаній у 2012 році. Її роботи були визнані на численних міжнародних фестивалях, зокрема Berlin Music Video Awards, Berlin Fashion Films, Grand OFF Poland та Cannes Lions’ Additional Social Campaign Program.
Сценарій майбутнього фільму був написаний Бурячковою у співпраці з Мариною Степанською ("Стрімголов", 2017) під час карантину, спричиненого COVID-19, у 2020 році. Цей сценарій став основою для її дебютного повнометражного фільму.
Знімання фільму були завершені в Києві за два місяці до початку повномасштабної війни, розв’язаної Росією проти України. Після цього матеріали фільму були евакуйовані до Амстердама, де до команди приєдналися нідерландські співпродюсери та партнери з постпродакшену.
В головних ролях Аліна Чебан, Захар Шадрін, Артур Алієв, Єлизавета Цілик і Дар'я Жихарська.
"Назавжди-Назавжди" був представлений на різних міжнародних кіноринках під час його розробки та виробництва. Він отримав спеціальну відзнаку журі та нагороду Screen Brussels Co-Production Award на презентації Ukrainian Films Now на Marché du Film (Festival de Cannes) та нагороду Литовського кіноцентру на Coming Soon Meeting Point (Vilnius Kinopavasaris) у 2022 році. Розробка фільму також відбувалася за підтримки MIDPOINT Institute.
Драма від Івана Остроховського та Павола Пекарчика отримала нагороду Europa Cinema Labels за найкращий європейський фільм на 80-му Венеціанському кінофестивалі.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter.
Стрічка створена у копродукції Словаччини, Чехії та України. Україну представляє кінокомпанія "Артхаус Трафік". Режисерами фільму є Іван Остроховський та Павол Пекарчик.
Як переможець лейблу Europa Cinemas, "Фотофобія" отримає підтримку у розповсюдженні від мережі артхаусних кінотеатрів, що налічує понад 1200 кінотеатрів і понад 3000 екранів, по всій Європі.
Фільм розповідає про досвід української родини, яка, як і багато інших з початку російського вторгнення, прожила значну частину свого життя під землею, шукаючи притулку від обстрілів у глибоко вкопаних станціях метро головних міст країни. Головний герой 12-річний Микита. Він разом зі своєю родиною живе у тунелях харківського метро, для якої денне світло є синонімом смертельної небезпеки. Єдине освітлення, яке знає хлопчик, — це постійне світіння неонових вогнів метро. Безцільно блукаючи по покинутих автомобілях і повних платформах, Микита зустрічає 11-річну Віку, і діти вирішують ризикнути піднятися на поверхню, аби відчути сонце на своїх обличчях.