Про це і не тільки світові ЗМІ писали 27 січня:
Журналісти видання The New York Times написала аналітичний матеріал про те, що скандал з корупцією в Україні викликає тривалі проблеми з наданням допомоги від США. З початку війни в Україні офіційні особи США з деякою тривогою спостерігали за надходженням мільярдів американських доларів в країну, добре знаючи про історію політичної корупції в Києві та побоюючись, що допомога може бути використана для особистої вигоди.
Відсторонення кількох високопосадовців з уряду України після звинувачень у корупції надало цим занепокоєнням нову гостроту. Хоча американські та європейські офіційні особи кажуть, що немає жодних доказів того, що допомогу Україні було вкрадено, навіть уявлення про шахрайство загрожує політичній підтримці продовження допомоги під час війни та зусиль з післявоєнної відбудови, які передбачають західні чиновники. Однак замість того, щоб викликати тривогу, офіційні особи США наполягають, що звільнення свідчать про те, що президент Володимир Зеленський відданий боротьбі з корупцією.
Також The New York Times присвятили статтю фіналу Australian Open з тенісу і дебатам про війну в Україні. Майже через рік після того, як Росія вторглася в Україну, росіянка, яка стала казакхою, зіграє з білорускою у фіналі, що, безумовно, сколихнуло дискусію про те, чи повинні спортсмени з цих країн брати участь у міжнародних видах спорту.
"Геополітика була всюди на Відкритому чемпіонаті Австралії, і вона буде в центрі уваги у жіночому фіналі", - пишуть у The New York Times.
У The Wall Street Journal відзначили, що канцлер НІмеччини Олаф Шольц зробив більше, ніж очікувалося, пожертвувавши танки для України, але від цього постраждала його репутація. Протягом кількох днів союзники висміювали Шольца. Зрештою, він зробив один із найсміливіших кроків Заходу на підтримку України, створивши коаліцію союзників, які передадуть понад 100 німецьких танків для протидії російському наступу, що насувається. Він відіграв ключову роль у знятті самовільно встановленого трансатлантичного табу проти відправлення танків західного виробництва в Україну, переконавши неохоче президента США приєднатися до цих зусиль, за словами помічників і західних офіційних осіб, які брали участь у переговорах. Але оскільки зусилля проводилися таємно і ніколи не пояснювалися виборцям чи союзникам, це призвело до погіршення його репутації за кордоном і вдома.
Ця суперечка показує, як Шольц намагається створити місце Німеччини в новому, ворожому світі, розриваючись між тиском взяти на себе лідерство в зусиллях Європи допомогти Україні та десятиліттями пацифістської історії своєї країни.
У The Washington Post написали про те, що Україна стикається з логістичними перешкодами через поставки нових танків. Перший батальйон матиме приблизно 40 танків, включаючи новіші німецькі Leopard 2A6, і може надійти до весни. Але ширший пакет, зібраний цього тижня Сполученими Штатами та іншими європейськими країнами, включає набір моделей танків, кожна з яких має різні терміни доставки та унікальні логістичні перешкоди. Військові експерти не впевнені, чи матимуть вони вирішальний ефект на полі бою — і українські сили ще потребують навчання, як їх використовувати.
Україна заявила, що їй потрібно щонайменше 300 танків для підтримки широкомасштабного весняного наступу проти росіян.
"Жодна окрема система чи платформа зброї не може змінити ситуацію", — сказав Франц-Стефан Гаді, старший науковий співробітник лондонського Міжнародного інституту стратегічних досліджень. Він сказав, що вплив "обмеженої кількості" танків, які прибудуть у березні, залежатиме від підготовки та того, наскільки добре нові формування інтегровані на лінію фронту.
Також The Washington Post створили ексклюзивний матеріал про те, як Україна утримує російських полонених. Американські журналісти потрапили до колонії на Заході, де Україна утримує російських військовополонених.
Найперше на вулиці журналісти стали свідками того, як один із військовополонених намагався подзвонити додому. Полонені мають право на 15-хвилинні телефонні дзвінки додому 1 або 2 рази на місяць. Полонені ходять територією колонії без наручників, але тримають руки за спиною і йдуть з похиленою до низу головою. Говорячи про перспективи обміну, полонені усвідомлюють, що їх знову можуть відправити воювати.
Загалом режим для полонених включає триразове харчування, певні заняття, зокрема виготовлення паперових пакетів із зображенням Львова та вільний час. Полонені живуть у кімнатах по 20 осіб. На кожного є ліжко, тумбочка та стілець. Поранені окупанти перебувають на лікуванні в лазареті.
У The Guardian написали статтю про те, що "наближається велика битва", українські війська готуються до найгострішої фази війни. І Росії, і Києву потрібен прорив, але великий наступ буде сповнений ризику, хто б не вдарив першим. У неділю російські збройні сили заявили про початок нового наступу в Запорізькій області, але українські військові, схоже, не занепокоїлися. Лінія фронту тут не рухалася вже 10 місяців, і росіяни далі сидять у своїх окопах, які пролягають через пагорби чорноземних сільськогосподарських угідь.
Також журналісти відзначили те, що Бельгія оголосила про пакет додаткової військової допомоги Україні на 93,6 млн євро. На прес-конференції прем'єр-міністр Александр Де Кроо заявив, що, враховуючи попередні витрати, це найбільший пакет військової допомоги, наданий іншій країні Бельгією. Федеральний міністр оборони Людивін Дедондер розповіла про характер військової допомоги, яку Бельгія надає Україні. Він включатиме ракети "земля-повітря", протитанкову зброю, кулемети, гранати та боєприпаси. Частина цього надійде із запасів бельгійської армії, а решта буде куплена у бельгійських виробників зброї.
У виданні Politico написали про те Україна інтегрована в НАТО більше, ніж будь-яка інша країна. Головний редактор Politico поговорив з відомим українським істориком Сергієм Плохієм про коріння війни Росії проти України. Він відзначив, що ця війна - це "переломний момент в історії міжнародних відносин" і, звичайно, "в історії як Росії, так і України".
Американські журналісти CNN написали статтю про те, що нові західні танки не миттєво змінять ситуацію у війні, як дехто сподіваються. "Тим, хто сподівається, що основні бойові танки, подаровані Україні союзниками по НАТО, матимуть негайний вплив на її війну з Росією, можливо, доведеться змінити свої очікування", - констатують журналісти, адже Київ тепер стикається з матеріально-технічними та оперативними реаліями включення асортименту надзвичайно різноманітної та складної важкої броні в ефективні бойові підрозділи.
Навіть за найоптимістичнішими оцінками знадобляться місяці, щоб танки вийшли на поле бою в кількості, щоб мати суттєві зміни, тоді як у випадку з танками "Абрамс" Україна зможе розгорнути їх більше ніж через рік.
Багато аналітиків кажуть, що Україні було б легше залишитися з одним типом танків, і саме це робить рішення Німеччини допустити Leopards до бою таким важливим.
Також у CNN роздумували на тим, чи можуть наступними для постачання ЗСУ бути винищувачі, адже колись і танки для України здавалися немислимими.
Рішення Німеччини, Сполучених Штатів та інших країн направити основні бойові танки в Україну пішло далі, ніж багато хто вважав реалістичним ще кілька місяців тому. Західні країни, демонструючи єдність і бажаючи запобігти новому російському наступу, відкинули побоювання, що більш досконала зброя може спровокувати президента Росії Володимира Путіна. Оскільки танки виключено зі списку, українські лідери відновили свої публічні заклики щодо західних винищувачів.
"Минулого року я надіслав Санта-Клаусу листівку зі списком побажань, і винищувачі також [були] в цьому списку побажань", — сказав цього тижня CNN міністр оборони Олексій Резніков.
Однак наразі публічно західні лідери уникають обговорення винищувачів, які можуть відправити в Україну, і їх офіційно не було в порядку денному зустрічі між Україною та її союзниками в Рамштайні, Німеччина, минулого тижня.
Журналісти BBC написали статтю про те, як Україна бореться із ще одним своїм давнім ворогом - корупцією. Вони розповіли про останні корупційні скандали, які опублікував журналіст-розслідувач Михайло Ткач та як Володимир Зеленський відреагував на це - звільнивши чимало топпосадовців, включаючи з найближчого оточення президента.
Отримання мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги приносить Україні відповідальність і контроль. Це також збільшує ймовірність того, що гроші потраплять у чужі руки.
"Ми говоримо про існування України", – каже Ткач. "Це не просто звичайний рік для нашої країни. Тому я вважаю, що ця хвиля відставок, ініційована президентом, є важливим визнанням і необхідною дією".
Також британські журналісти акцентували на тому, що вперше російську делегацію не запросили на церемонію звільнення колишнього нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау на території сучасної Польщі.
Зазвичай на заході представлена Росія, оскільки табір в окупованій Польщі звільнила радянська армія. Але цього року, після неспровокованого вторгнення Москви в Україну, музей Аушвіц-Біркенау відмовився запросити російських офіційних осіб, а його директор порівняв війну в Україні з жахами Голокосту.
У відповідь Росія звинуватила музей у спробі "переписати історію".
Під час заходу в п’ятницю директор музею Пьотр Цивінскі сказав, що Аушвіц був створений нацистською "манією величі", а "подібна хвора манія величі" та "подібна жага влади" стали причиною знищення Росією Маріуполя та Донецька.
Польські журналісти написали статтю про те, що Україна хоче отримати від Заходу літаки F-16. І це стає все більш імовірним. Отримавши танки, українці шукають західні літаки. Перенесення чергової "червоної лінії" у підтримці Києва знову вимагатиме подолання опору обережних країн, особливо Німеччини. "Наступною великою проблемою будуть винищувачі", - сказав Юрій Сак, радник Міністерства оборони України.
Також у Gazeta Wyborcza написали про те, що санкції, націлені на прибутки Росії від викопного палива, вже працюють. Але на практиці експорт танкерами, які контролюються Європою, продовжується, відповідно, доходи продовжують надходити в скарбницю Кремля.
Незважаючи на санкції, європейські кораблі продовжують експортувати мільйони тонн викопного палива з Росії, забезпечуючи кошти для війни Путіна в Україні.
Європейський Союз почав запроваджувати ембарго на експорт російської нафти 5 грудня – санкції мали на меті обмежити вплив Росії та перешкодити європейським судновласникам транспортувати паливо з РФ до решти світу. Reporters Investigate Europe та Reporters United виявили, що санкції були помірно успішними – Москва продовжує отримувати великі прибутки від експорту, а європейські компанії сприяють більшій частині цієї торгівлі.
Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.