На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 17 вересня.
Глава НАТО Єнс Столтенберг закликав готуватися до тривалої війни в Україні. В одному з інтерв'ю він сказав, що війна не буде швидко завершена, оскільки Київ продовжує контрнаступ проти Росії, пише The Guardian. "Ми всі бажаємо швидкого миру. Але в той самий час ми повинні визнати: якщо президент Зеленський і українці перестануть воювати, їхньої країни більше не буде. Якщо президент Путін і Росія складуть зброю, у нас буде мир", – зазначив Столтенберг.
Він також запевнив, що Київ зрештою буде в НАТО, щодо цього немає сумнівів. Але після закінчення війни потрібні гарантії безпеки для України, інакше історія повториться.
Фото: The New York Times
Водночас видання публікує думку The Observer стосовно переговорів Байдена та Зеленського під час візиту останнього до Вашингтона наступного тижня. Там наголошується, що зараз не час зменшувати підтримку України. Підтримка Києва в США, Великій Британії та Франції починає слабшати, але дозволити Путіну керувати своїм шляхом є ризиком зруйнувати весь порядок після холодної війни. Ті на Заході, хто спершу вірив, що війну можна якось стримати чи обгородити, повинні зрозуміти, наскільки вони помилялися. Конфлікт як рак неминуче метастазує по всьому світу.Отож, що робити, запитується автор у погляді видання. Чи варто Зеленському прислухатися до голосів сирен, які закликають до переговорів за будь-яку ціну, хоча Москва нахабно ігнорує мирний план Києва? Чи повинна Україна змиритися з остаточною втратою внаслідок агресії п'ятої частини своєї землі – жахливий прецедент для Тайваню та інших? Чи неминуче, як твердо вірить Путін, те, що західна єдність послабиться, а рішучість продовжувати боротьбу ослабне? Ні, ні й ще раз ні, наголошує автор. Тому Україна потребує і повинна мати більше зброї, потрібно більше боєприпасів і безпілотників, Києву дуже потрібні американські F-16 і ракети більшої дальності. Україна потребує і заслуговує на непохитну політичну, гуманітарну та моральну підтримку. У цій війні ще довгий шлях попереду, але якщо західні держави впадуть духом і почнуть залишати Україну, петля історії закриється. Як завершення, автор статті підкреслює, що боротьба України – це боротьба Заходу, і зусилля треба подвоїти.
BBC пише, що цього тижня відбулися видовищні українські атаки на Кримський півострів, у результаті уражені російські військові кораблі та системи ППО. Оцінки завданих збитків сягають мільярдів доларів і викликають питання: чи готується Україна повернути Крим, який Росія анексувала у 2014 році? Такі напади розглядаються як ключ до контрнаступу проти агресорки, разом з тим Крим – російська фортеця, тому важливо не захоплюватися, йдеться у статті.
За словами військових експертів, стратегія має дві основні мети – встановити панування в північно-західній частині Чорного моря та послабити матеріально-технічні можливості РФ для її оборонних рубежів на півдні, біля Токмака та Мелітополя. Тобто операції в Криму йдуть рука об руку з контрнаступом України на півдні.
За місяці операції Києва стали складнішими: від атаки безпілотників у серпні 2022-го, коли було знищено приблизно 9 російських літаків на авіабазі в Саках, до комбінованих ударів безпілотниками й ракетами зараз. Експерти зауважують, що за допомогою розробки досконалішої зброї Україна розпочне ще складніші операції. Відрізання Криму було б катастрофічним для РФ та дало б бажаний поштовх для важкого наступу України на півдні.
Новим маршрутом через Чорне до України прибули перші два зернові судна, передає BBC. Вони прийшли до Чорноморська напередодні й мали завантажити 20 тисяч тонн пшениці на світові ринки. За словами посадовців, це перший випадок, коли цивільні кораблі досягли українського порту після розриву угоди з Росією щодо забезпечення безпеки суден. Раніше коридор використовувався лише для кораблів, що йшли з України. Кораблі Resilient Africa та Aroyat пливуть під прапором острівної держави Палау в океані, а їх екіпаж складається з вихідців з України, Туреччини, Азербайджану та Єгипту. Судна будуть доставляти пшеницю до Єгипту та Ізраїлю.
Зазначається, що Київ в односторонньому порядку проголосив морський коридор, який охоплює західне узбережжя Чорного моря, після того, як Росія відмовилася від підтриманої ООН угоди, яка полегшила експорт зерна з українських портів. Москва заявила, що частини угоди, що дозволяють експорт її продуктів харчування та добрив, не були дотримані, і поскаржилася, що західні санкції обмежують її власний експорт сільськогосподарської продукції. Відтоді Росія погрожувала розглядати цивільні кораблі, які прямують до України, як потенційні військові цілі.
Фото: Reuters
В аналізі The Guardian зазначається, що розбіжності навколо України зірвали саміт ООН щодо криз на глобальному півдні. Передбачається, що цьогорічна Генеральна асамблея ООН буде присвячена глобальному півдню, розглядаючи питання соціального та економічного розвитку, про які багато бідніших країн світу вважали забутими минулого року під час галасу навколо України. Як кажуть автори, це було наміром, проте глобальні розбіжності, викликані вторгненням Росії, все ще загрожують зайняти центральне місце.Майбутній "тиждень високого рівня" на генеральній асамблеї розпочнеться з дводенної зустрічі щодо цілей сталого розвитку (ЦСР). Ці 17 цілей, як-от викорінення бідності та голоду, загальне забезпечення якісної медичної допомоги та освіти, були визначені державами-членами ООН у 2015 році з метою їх досягнення до 2030 року. Ця генеральна асамблея знаменує собою половину їх прогресу, і світ на шляху до досягнення лише 12% цілей. Імовірно, у 2030 році пів мільярда людей все ще житимуть у бідності. Майже 100 мільйонів дітей не будуть ходити до школи. У деяких сферах прогрес пішов у зворотному напрямку. Саміт у понеділок і вівторок наступного тижня має на меті переорієнтувати узгоджені міжнародні зусилля на них.
Однак найбільша геополітична драма тижня, як очікується, виникне через присутність президента України Володимира Зеленського, який вперше буде особисто на Генеральній асамблеї. У середу Зеленський виступить на засіданні Ради безпеки щодо війни в Україні, на якому також має бути присутнім міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Також ударом є те, що лише один лідер із п’яти постійних членів Ради безпеки, президент США Джо Байден, буде присутній особисто. Путін і китайський лідер Сі Цзіньпін все одно рідко з'являються, але цього року президент Франції Еммануель Макрон і прем'єр-міністр Великобританії Ріші Сунак також будуть відсутні.
Як зазначається, відсутність глобальних лідерів відбувається в той час, коли організація виявилася неспроможною зупинити великі конфлікти в Україні та Судані, а міжнародна спільнота суттєво не досягає цілей, поставлених ООН щодо боротьби з бідністю, хворобами, голодом і катастрофічною зміною клімату.
Один з найстаріших союзників Росії – Вірменія вислизає з орбіти Кремля, пише CNN. Прибуття американських солдатів для навчання миротворців у Вірменії розлютило російський уряд, який десятиліттями виступав єдиним гарантом безпеки для колишньої радянської республіки. МЗС РФ назвало це "недружніми діями", вжитими традиційним союзником Росії. Нещодавно Вірменія вперше надіслала гуманітарну допомогу в Україну, а її парламент збирається ратифікувати Римський статут Міжнародного кримінального суду, тобто вона буде зобов’язана заарештувати президента Росії Володимира Путіна, якщо він ступить до країни, яку Кремль довгий час розглядав як власну територію.
Загравання Вірменії з новими міжнародними партнерами було викликане її розчаруванням у зв’язку з тим, що Росія не змогла або не захотіла захистити її від того, що вона вважає агресією з боку сусіднього Азербайджану, і викликало питання про здатність Росії зберегти контроль над країнами та конфліктами на території колишньої Радянської імперії. Президент Вірменії Нікол Пашинян заявив, що його країна починає відчувати гіркі плоди стратегічної помилки довірити Росії майже виключну відповідальність за захист своєї країни (йдеться про конфлікт з Азербайджаном). Поки що незрозуміло, чи мотивуються зусилля Вірменії створити нові міжнародні партнерства виключно її спробами зміцнити свою безпеку, чи ці спроби є ширшою опорою Заходу, зауважують автори.
Фото: Reuters
The Times розповідає про те, як зараз живе російська столиця, кажучи, що фоновий шум війни Кремля проти України там постійно присутній. Москвичі живуть своїм повсякденним життям без серйозних перешкод. Але наслідки війни очевидні — у магазинах, у кіно та у дедалі більш репресивному середовищі. Оскільки Путін керує війною, кінця якої не видно, влада працювала над тим, щоб обмежити публічне вираження незгоди та зробити все якомога нормальнішим.Як зазначається, війна РФ в Україні в основному на телебаченні або в телеграм-каналах, але не на вулицях російського міста. Навіть не обговорюється в кафе та ресторанах, тому що це, за словами росіян, небезпечно, бо закони, які прийняті, є репресивними. Більше у репортажі видання.
На українського олігарха Ігоря Коломойського тиснуть кримінальні справи. Колись він володів найбагатшим банком України, телевізійною станцією, яка транслювала популярне шоу з коміком Володимиром Зеленським, і направив приватне ополчення для захисту свого рідного міста Дніпро, коли воно опинилося під загрозою з боку підтримуваних Росією сепаратистів у 2014 році. Сьогодні він сидить за ґратами, очікуючи результатів двох розслідувань і ризикуючи втратити все, пише The Washington Post.
З моменту вторгнення Росії в лютому 2022 року вплив українських олігархів значно скоротився, оскільки чиновники запровадили закони, спрямовані на зменшення їхнього політичного та економічного впливу. На окупованій Росією території їх активи були експропрійовані або повністю знищені під час бойових дій. Але, мабуть, ніхто не впав так далеко, як Коломойський, нафтовий, банківський і медіамагнат, статки якого колись оцінювали у 2 мільярди доларів і який вважався близьким прихильником із великим впливом на Зеленського – коміка, який став президентом. Зеленський знявся в низці шоу на телеканалі Коломойського, в тому числі в ролі малоймовірного президента в "Слузі народу". Дні Коломойського як величезного мільярдера, що діє поза законом, зараз, можливо, добігають кінця.
Видання зазначає, що справи проти Коломойського прискорилися, оскільки українські чиновники проводять гучну антикорупційну кампанію — і Зеленський прагне дати сигнал західним партнерам, які надають мільярдну військову та економічну допомогу, що він абсолютно не терпить хабарництва.