Американські журналісти написали статтю-репортаж про російських солдат, яких ЗСУ взяли у полон. Погано навчені російські солдати, захоплені Україною, розповідають, що командири використовували їх як гарматне м’ясо, кидаючи хвилі тіл у штурм. Ці солдати стали невід’ємним компонентом військової стратегії Росії, яка проводить новий наступ на сході України: покладаючись на переважну живу силу, більшу частину якої складають недосвідчені, погано навчені призовники, незважаючи на високий рівень втрат. В інтерв’ю The New York Times півдюжини військовополонених надали рідкісні розповіді з перших вуст про те, як це – бути частиною жертовного російського нападу.
Також у The New York Times написали статтю про росіян, які воюють проти своєї батьківщини. У легіоні "Вільна Росія" солдати взялися за зброю проти рідної країни, ведучи одні з найзапекліших боїв у війні.
"Вони взялися за зброю проти Росії з різних причин: почуття морального обурення через вторгнення в їхню країну, бажання захистити свою рідну Україну або через глибоку неприязнь до президента Росії Володимира Путіна. І вони заслужили достатню довіру українських командувачів, щоб зайняти своє місце серед сил, які жорстоко борються з російською армією", - пишуть у The New York Times.
У виданні Reuters написали репортаж про те, як російські війська бомбардують український Бахмут, поки захисники готуються до штурму. Вони зазначили, що місто Бахмут на сході України зазнало сильного російського артилерійського вогню в понеділок, що, очевидно, є прелюдією до нового великого наступу, коли наближається перша річниця війни. Українські захисники, які вже протрималися там місяцями, були готові до нових наземних атак, повідомили українські військові.
"Бахмут є головною метою президента Росії Володимира Путіна, і його захоплення дасть Росії новий плацдарм у Донецькій області та рідкісну перемогу після кількох місяців невдач. Донецька і Луганська області складають Донбас, промисловий центр України. Росія частково окупувала його і хоче отримати повний контроль", - відзначають у Reuters.
У Брюсселі генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що вважає довгоочікуваний російський наступ початим.
Також у Reuters присвятили статтю тому, що НАТО прагне збільшити запаси боєприпасів, оскільки війна в Україні виснажує їх запаси. Очікується, що НАТО попросить своїх членів збільшити свої запаси боєприпасів, які були сильно виснажені війною в Україні. Ще до вторгнення Росії в Україну 24 лютого минулого року багато країн НАТО не досягли цільових показників альянсу щодо накопичення запасів, оскільки офіційні особи вважали війни на виснаження з великомасштабними артилерійськими битвами минулим. Але темпи поставок в Україну, де ЗСУ щодня випускають до 10 000 артилерійських снарядів, виснажили західні запаси та показали прогалини в ефективності, швидкості та робочій силі ланцюгів постачання.
У The Wall Street Journal написали статтю про те, що Росія прагне прорвати українські кордони на сході напередодні першої річниці війни. Україна заявила, що Росія готова розпочати нову мобілізацію, але їй важко інтегрувати війська, які вона вже призвала. "Все готово", — заявив заступник голови військової розвідки України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю The Wall Street Journal. "Особовий склад є, списки готові, люди, яким доручено проводити комплектування та навчання, знаходяться в готовності". Останніми тижнями Росія посилила свої атаки на українські лінії оборони в Донецьку та Луганську, двох регіонах на сході України, захоплення яких президент Росії Володимир Путін вказав пріоритетом.
У The Washington Post написали про заклик генерального секретаря НАТО Єнс Столтенберг щодо термінового надання Україні ще більше зброї через новий наступ РФ. За його словами, нові бої вже завдали великих втрат російським військам, але вони також "чинять тиск на Україну".
"Необхідно терміново надати Україні більше зброї", - сказав Столтенберг перед зустріччю міністрів оборони в Брюсселі у вівторок. "Чим швидше ми зможемо доставити зброю, боєприпаси та запасні частини на український фронт, тим більше життів ми зможемо врятувати і тим краще ми підтримуватимемо зусилля з пошуку мирного вирішення цього конфлікту шляхом переговорів"..
Група, включаючи міністра оборони США Ллойда Остіна, також розгляне запит України на винищувачі, сказав Столтенберг, додавши, що розмова про те, щоб країни НАТО відправили винищувачі в Україну, "займе час".
Також у The Washington Post написали статтю про росіян, які залишають РФ. Коли російські війська увірвалися в Україну в лютому минулого року, змусивши мільйони українців тікати, рятуючи свої життя, тисячі росіян також поспішали пакувати свої валізи та залишати домівки, побоюючись, що Кремль закриє кордони та введе воєнний стан.
"Дехто давно виступав проти зростання авторитаризму, і вторгнення стало останньою краплею. Іншими керували економічні інтереси, щоб зберегти засоби до існування або уникнути санкцій. Тоді, минулої осені, військова мобілізація спонукала сотні тисяч чоловіків бігти", - пишуть у виданні.
Війна президента Росії Володимира Путіна поклала початок історичному відтоку його власного народу. Початкові дані показують, що щонайменше 500 000, а можливо, майже 1 мільйон виїхали за рік з початку вторгнення — чергова масштабна хвиля еміграції після більшовицької революції 1917 року та розпаду Радянського Союзу в 1991 році.
У The Guardian написали статтю про те, що постановка в Угорщині "Війни і миру" акцентує увагу на її позиції щодо Росії. Патріотична російська опера відкривається в Будапешті напередодні першої річниці війни в Україні. Хор у великій опері в Будапешті заспівав фортісимо, переважаючи тріумфальні оркестрові акорди: "Ми захистили нашу батьківщину кров’ю! Слава армії! Не зів'яне слава Росії!". Ці слова звучали не про війну в Україні, а з опери "Війна і мир", заснованої на романі Льва Толстого про наполеонівське вторгнення в Росію, адаптованої композитором Сергієм Прокоф’євим у 1940-х роках, зі свіжою поразкою радянських нацистів.
Угорська державна опера, яка минулого тижня презентувала нову постановку опери, наполегливо зазначала, що розклад і постановка опери були заплановані задовго до того, як Володимир Путін прийняв рішення про вторгнення в Україну.
Також у The Guardian написали про те, що глава МОК Томас Бах відкинув заклик Володимира Зеленського відсторонити російських спортсменів від Ігор у Парижі. Бах захищає можливе запрошення під "білим прапором" і каже, що уряди не повинні вирішувати участь у спортивних змаганнях.
У CNN написали статтю, яку назвали "Як індики на стрільбищі", про те, що розгром російських військ у гарячій точці Донецька може сигналізувати про майбутні проблеми.
На опублікованих відео російські танки шалено повертаються перед тим, як вибухнути або в’їхати прямо на мінні поля, люди біжать у всіх напрямках, деякі з них горять, тіла солдатів застрягли на гусеницях танків. Російські військові блогери називають це фіаско, і навіть гірше.
Ці сцени були зафіксовані українськими військовими безпілотниками протягом останніх двох тижнів навколо міста Вугледар на Донеччині, на сході України, де послідовні російські напади зазнали невдачі.
У BBC написали репортаж про те, як росіяни повільно захоплюють Бахмут. Президент України Володимир Зеленський назвав східне місто "нашою фортецею". Російські війська протягом останніх півроку намагалися захопити Бахмут. Тепер вони активізували свій наступ – вважають в Україні – щоб захопити або повністю знищити його напередодні річниці вторгнення.
Польські журналісти написали репортаж про те, як українські військові у Нижній Сілезії вчаться керувати найсучаснішими танками. У Свєнтошуві українські військові тиждень вчаться керувати сучасними танками "Леопард", які Захід має передати Україні.
"Ми не повинні їх мотивувати, а скоріше "гальмувати": вони хочуть усе знати одразу й ставлять багато питань", – каже один із польських командирів.
Також у Gazeta Wyborcza написали статтю про те. як через рік після російського вторгнення в Польщі інтегруються українські біженці. Зараз в Польщі перебуває понад 1,5 мільйона біженців з України, переважно жінок і дітей. Деякі з них у Польщі вже кілька місяців, деякі приїхали недавно. Кожному потрібна допомога в пошуку себе в новій реальності.