До початку процедури націоналізації банку Михайла Фрідмана залишився один підпис – підпис президента під законом 9107-1 про удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану. Після набуття чинності цього закону НБУ зможе розпочати процедуру націоналізації Сенс Банку (нова назва Альфа Банку). Якщо, звичайно, до того моменту не зміниться структура власників банку.
Восени минулого року Верховна Рада ухвалила закон "Про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану". Відповідно до цього закону націоналізувати банк за спрощеною процедурою можна, якщо НБУ відніс його до категорії неплатоспроможних. Однак Сенс Банк, який належить громадянину Ізраїлю Михайлу Фрідману та громадянам РФ Андрію Косогову та Пьотру Авену залишався абсолютно платоспроможним. Відтак застосувати цей закон до банку не вийшло.
Рішення РНБО про внесення до списку підсанкційних осіб Михайла Фрідмана та Пьотра Авена та інших акціонерів Альфа-груп не змусило українців масово виводити кошти з банку з російським капіталом. І, треба визнати, це було позитивом для фінансової системи. Адже якби у такого великого банку виникли проблеми з ліквідністю, це ударило б по усьому фінансовому сектору.
За даними НБУ, станом на 1 травня 2023 року у Сенс Банку було 2,89 млн вкладів фізичних осіб на 44 млрд грн.
"Для націоналізації Сенс банку довелось ухвалювати штучний закон, який виписаний під специфіку саме цього банку. Чому це важливо? Бо держава має мати можливість вводити санкції проти великого російського бізнесу, – каже експерт Олексій Кущ. – Ми вимагаємо від країн-партнерів активізовувати санкційну політику, громадськість активно впливає на те, аби банки виходили з російського ринку. Але при цьому в Україні працює банк з російським капіталом. Водночас маємо розуміти, що Сенс Банк – системний банк з великою часткою вкладників. Якщо зробити необережні кроки щодо цього банку, то у нього можуть виникнути проблеми. А навіщо державі витрачати на гарантії мільярди гривень, якщо у нас і так дефіцит коштів? Тому процес затягнувся, бо треба знайти нормативно-правовий еквілібриум. Тобто показати, що у нас санкційна політика ведеться, і не витратити великі кошти на гарантії вкладникам".
Те, що закон 9107-1 ухвалювати суто під Сенс банк, підтвердила і народна депутатка Ніна Южаніна.
"Я не знаю інших банків, які могли б підпасти під дію цього закону. Чому цей банк не змогли націоналізувати за попереднім законодавством, коли він ще мав назву Альфа-банк? Бо це системний банк з забезпеченням фінансової стійкості. Ухвалені зміни потрібні, аби можна було націоналізувати системний банк, який відповідає критеріям стійкості. Раніше норми стосувались системних неплатоспроможних банків, – каже Южаніна. – Однак у процесі підготовки цього закону хтось додумався туди напхати інших норм, які б стосувались й інших, несистемних, тобто маленьких банків. Тому проєкт вимагав доопрацювання, відтак його ухвалення затягнулось. Але поки закон очікує на підпис президента, маємо різну інформацію, зокрема про можливу зміну власників банку. Побачимо, як впорається національний банк з тим завданням, яке перед ним стоїть".
У випадку з сенсом йдеться не про ліквідацію, а лише про націоналізацію банку. Тобто фактично його просто переведуть у державну власність, як свого часу було з ПриватБанком. За винятком того, що Приват націоналізували, аби уберегти від банкрутства, тоді як про банкрутство Сенсу не йдеться. Зрештою, досвід Привату показує, що після націоналізації банк може продовжувати досить-таки ефективно працювати.
"Знаю, що НБУ уже чекає підписаного президентом закону. До цього процесу буде також залучений Фонд гарантування вкладів. Однак не бачу великих потрясінь для вкладників банків – банк працюватиме, як і працював, – каже Ніна Южаніна. – Звичайно, коли люди чують, що йдеться про виведення банку з ринку, їх це непокоїть. І те, якого саме банку це стосується, і за якою саме процедурою – це уже другорядне питання. Це негативно впливає на усю банківську систему. Тому такі речі треба робити швидко і якісно. Аби один закон дозволяв робити те, що необхідно. Коли це розвозиться на рік, – це не надто добре для усієї системи".
Депутатка також нагадує, що на період дії воєнного стану вклади фізичних осіб забезпечуються 100%. Тобто скільки людина вклала у банк, стільки вона й отримає, навіть якщо банк ліквідують. До слова, на думку Южаніної, ліквідація може очікувати на Мотор банк Вячеслава Богуслаєва, до якого також застосовані санкції. Цей банк також платоспроможний, однак не належить до категорії системних.
"Щодо Мотор-банку Богуслаєва абсолютно очевидно, що теж будуть певні дії довкола нього. Але це банк, який працював під певну корпорацію, він не належав до великих, тому там і підходи, і вплив різний", – каже Ніна Южаніна.
Якщо Сенс банк таки націоналізують, то переважна більшість банківського ринку буде під контролем держави. Відтак про здорову конкуренцію говорити складно.
"Зараз частка держави у банківській системі понад 50%, а з націоналізацією Сенсу буде майже 60%. І це не нормально для ринку, – каже Олексій Кущ. – Ми не можемо знайти інвесторів на ті банки, які уже давно націоналізовані. Наприклад, Укргазбанк. Це банк з державною часткою в капіталі. Він більш-менш компактний банк, однак і для нього складно знайти інвестора. А такого велетня як ПриватБанк зараз приватизувати неможливо. Тому додавати ще один великий державний банк – неефективно. Тому треба шукати якесь збалансоване рішення".