Змалку ми знали, що поруч з нами живуть кацапи. Так, саме так.
Ліниві, алкозалежні, заздрісні і нахабні кацапи.
Тепер я вже точно знаю, що вони зовсім і не люди.
Буквально за українським кордоном, де починалася кацапія, завжди жилося бідно. Чим далі вглиб рашки - хати повалені, двори занедбані, дорослі і діти смердять брагою, городи позаростали бур'яном.
Так було там завжди. Вони завжди були орками.
Наші сади вишневі біля хат, побілені домівки, доглянуті городи на цьому тлі виглядали Європою. Ще до розвалу СРСР. І ми завжди знали, що десь там, за селом Юнаківка (останнє велике селище на кордоні) починається Мордор. Безпросвітний, набуханий, лінивий і злий.
Тому не дивуйтесь, друзі, що вони пиzдять наші чайники і блендери. Це - убога, деградована і спита нація. Вона більше нічого не вміє, як колотити брагу і обносити чужий двір з подальшою відсидкою на зоні. І роблять вони це з самого малечку та до старості.
Якщо хочете, це - їхня національна ідея: наєбєніться і щось спиzдить. І жодної загадковості в руской душє немає. Все просто і примітивно.