Ведучі, які вихваляли Медведчука, патріотично розповідають про війну. Вони не отримують повісток і подорожують світом. Звичайно, я маю на увазі не всіх журналістів, але тих, хто принижував українців, пропагував побєдобєсіє і захоплювався Москвою.
У нацистській Росії те саме. Перебудовчі єльцинські журналісти й Соловйов, і Кисельов і навіть Міткова, які отримували ордени за підтримку демократії від балтійських країн, сьогодні — головні нацистські яструби, путінські гебельси.
І якщо замість Путіна, який раптово помре, стане Патрушев - вони критикуватимуть Путіна за мʼякотілість, а якщо Навальний — за корупцію.
Медведчуківсько-мураєвські канали — тверда путінська сила, яка проводила проросійську політику. А ось ці інші пристосуванці — сила мʼяка, яка просто не дає побудувати сильну Україну. І саме вони серед інших причин стали приводом до таких втрат у війні. Згадую відому до банальності цитату польського поета Бруно Ясенського:
"Не бійся ворогів – в найгіршому випадку вони можуть тебе вбити. Не бійся друзів – в найгіршому випадку вони можуть тебе зрадити. Бійся байдужих – вони не вбивають і не зраджують, але тільки з їхньої мовчазної згоди існує на землі зрада і вбивство".
Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.